Загальна інформація про GameDev та кіберспорт

Регулювання діяльності компанії з розробки ігор чи кіберспорту в Україні мало відрізняється від інших IT-компаній. Основна специфіка пов’язана з кіберспортом, а особливо у випадках, коли ігри межують з гральним бізнесом. Але про гральний бізнес – окремо, не в цій публікації.

Кіберспорт офіційно визнано видом спорту в Україні з 2020 року . Про юридичні особливості діяльності спортсменів можна прочитати за посиланням.

Обов’язково потрібно враховувати та дотримуватися GDPR та AML.

Як створити в Україні компанію із розробки комп’ютерних ігор?

Створення компанії з розробки комп’ютерних ігор нічим не відрізняється від створення IT-компанії, про що ми писали у цій статті.

Як організувати турнір чи співтовариство у кіберспорті?

Залежно від масштабів та тимчасових планів можна зареєструвати громадську організацію (клуб, федерацію), ФОП або ТОВ/АТ (за посиланнями представлено докладну інформацію). Рекомендуємо проконсультуватися у юриста щодо вибору організації турніру або спільноти в кіберспорті.

Організація турнірів регулюється Положенням проведення спортивних змагань, і навіть внутрішніми регламентами асоціацій.

Чи потрібна ліцензія компанії з розробки ігор чи кіберспорту?

Ні, якщо в діяльності компанії не вбачаються ознаки фінансових послуг або азартних ігор, ліцензія не потрібна.

Чи потрібна дозвільна документація для геймдев чи кіберспорту?

Вікові рейтинги: ігри повинні проходити класифікацію за системою PEGI або місцевими аналогами для відповідності ЗУ “Про медіа“.

Дозвіл на проведення турнірів: необхідно повідомити Міністерство молоді та спорту або відповідну федерацію , а в окремих випадках і отримати згоду Міністерство молоді та спорту , якщо захід має статус всеукраїнського чи міжнародного.

Роль договорів для розробників ігор та учасників кіберспорту

Законодавство надає досить широку свободу розробників ігор та учасників кіберспорту у регулюванні їх діяльності, тому правильно укладені та вчасно укладені договори з різних питань є запорукою спокійної та успішної діяльності.

Рекомендуємо компаніям-розробникам ігор укладати такі договори:

1. Договори підряду або надання послуг з розробниками, дизайнерами, сценаристами тощо.
2. Договори з дистриб’юторами, партнерами.
3. Трудові договори із персоналом.
4. Ліцензійні угоди на використовуваний софт і право використання ігор.
5. І т.п.

Залежно від ситуації у сфері кіберспорту рекомендується укладати такі договори/політики:

1. Правила клубу/федерації.
2. Договори підряду чи надання послуг із розробниками, організаторами турнірів тощо.
3. Договори участі у турнірах або договори на надання послуг із забезпечення участі у турнірі.
4. Договори оренди обладнання.
5. Ліцензійні угоди на софт, що використовується.
6. І т.п.

Які податки потрібно сплачувати компанії з розробки ігор чи кіберспорту?

Законодавство України не передбачає особливий режим оподаткування для компаній із розробки ігор чи кіберспорту, тому рекомендуємо до прочитання наші публікації на цю тему .

Як захищаються права інтелектуальної власності компанії з розробки ігор чи кіберспорту?

Захист прав інтелектуальної власності багато в чому залежить від юридично грамотного оформлення таких прав з моменту виникнення самих об’єктів інтелектуальної власності: договори зі творцями (авторами, розробниками, сценаристами, композиторами, працівниками), договори про передачу прав інтелектуальної власності, ліцензії на ПЗ (якщо використовуються сторонні движки (Unreal Engine, Unity), ліцензійні угоди, NDA тощо. Ще одним важливим інструментом захисту прав інтелектуальної влансоті є реєстрація ТМ (знаків для товарів та послуг).  І, вочевидь, важливо контролювати дотримання Ваших прав інтелектуальної власності та вживати належного юридичного захисту (претензійна робота, звернення до суду тощо).

У якій країні відкрити компанію з розробки ігор чи кіберспорту?

Вибір країни для відкриття компанії з розробки ігор або кіберспорту, холдингової компанії або компанії-дистриб’ютора завжди є індивідуальним і залежить від багатьох факторів. У нашій статті ми розкрили основні аспекти, які впливають на вибір країни.

Поширена модель:

• Реєстрація основної компанії-розробника в Україні (наприклад, ТОВ на спрощеній системі оподаткування або резидент Дія.City);
• створення холдингової/IP-компанії в юрисдикції зі сприятливим режимом для доходів від інтелектуальної власності (Кіпр, Естонія, Ірландія);
• Передача прав на дистрибуцію, маркетинг чи франшизу через іноземні компанії.

Переваги:

• захист інтелектуальної власності на міжнародному рівні;
• Оптимізація податкового навантаження;
• Спрощення залучення інвестицій та укладання міжнародних контрактів.

Важливо враховувати:
Україна запровадила правила про контрольовані іноземні компанії (КІК), тому потрібний професійний супровід для правильної звітності.

Рекомендуємо звернутися до наших фахівців за консультацією щодо підбору країни для реєстрації зарубіжної компанії.

Як часто бувають обшуки в компанії з розробки ігор чи кіберспорту?

Якщо компанія працює законно, то проведення обшуків малоймовірне. Бувають випадки перевищення повноважень та незаконних дій з боку державних службовців, проте налагоджена робота з адвокатами мінімізує такі ризики.

Рекомендації від юристів «Зільвер»

1. Захистіть IP на старті: зареєструйте торгові марки, патентуйте унікальні технології.
2. Перевірте контракти з розробниками, видавцями, спонсорами – уникайте кабальних умов.
3. Структуруйте податки: використовуйте угоди ЄС та офшори, щоб знизити навантаження.
4. Автоматизуйте compliance: впровадьте системи KYC для турнірів та платежів.

Як ми допомагаємо у ZILVER

Юридична компанія ZILVER пропонує комплексні послуги для компаній у сфері геймдева та кіберспорту:

• Реєстрація бізнесу в Україні та за кордоном;
• Супровід створення та захисту інтелектуальної власності;
• Розробка ліцензійних угод та користувальницьких політик;
• Побудова міжнародних корпоративних структур;
• Супровід турнірів, заходів та спонсорських контрактів;
• Податкове планування та дотримання вимог КІК.

Чому “Зільвер”?

• Спеціалізація на IT та gaming: супроводжуємо проекти від стартапу до IPO.
• Міжнародна мережа: партнери в ЄС, США та Азії для безшовного структурування.
• Повний спектр послуг:
  • Реєстрація компаній та ліцензування.
  • Захист інтелектуальної власності.
  • Податковий аудит та dispute resolution .

• Ми об’єднуємо юридичні рішення із розумінням технологічної специфіки вашого бізнесу.

Бажаєте вивести свій ігровий проект чи кіберспортивний бізнес на міжнародний рівень?
Команда ZILVER допоможе вам збудувати правильну юридичну основу.

Також рекомендуємо до прочитання:

Також рекомендуємо до прочитання:

Онлайн-бізнес: юридичні поради

ШІ в Україні: юридичні аспекти

Юридичні аспекти онлайн-продажів

Моделі OnlyFans, веб-моделі: юридичні аспекти та ризики

Блогер: юридичні аспекти

Договір (комерційної) франшизи

MICA Licensing: Що важливо знати

Як можна токенізувати активи та бізнес? Юридичні аспекти

Ліцензування грального бізнесу в Україні: що важливо знати у 2025 році?

Юридична фірма «Зільвер» у Facebook

Юридична фірма «Зільвер» у Instagram

Юридична фірма «Зільвер» у LinkedIn 

Юридична фірма «Зільвер» у Telegram

The post Як відкрити та керувати компанією GameDev та в кіберспорті first appeared on Zilver.

1. Додаток має бути створено та діяти з дотриманням авторських прав та інтелектуальної власності: розробник повинен бути власником або мати право на відповідне використання об’єктів інтелектуальної власності (код, зображення, звуки, бренди тощо) у Додатку. Відповідно, власник Додатка або дистриб’ютор Додатка повинен мати докази набуття права інтелектуальної власності або мати відповідні ліцензії. Також необхідно надати зареєстровані права на торговий знак.
2. Дотримання конфіденційності, у т.ч. захист персональних даних: конфіденційна інформація та персональні дані повинні оброблятися та захищатися відповідно до законодавства про конфіденційність (наприклад, у сфері банківської таємниці тощо), захисту даних, наприклад, GDPR (ЄС), CCPA (Каліфорнія), або аналогічних норм, а також згідно з розробленими та діючими для застосування внутрішніми політиками конфіденційності та захисту персональних даних. Відповідно, власник (дистриб’ютор) Програми повинен розробити та опублікувати положення про конфіденційність та захист персональних даних. Більше того, в окремих випадках необхідно призначити уповноваженого представника (наприклад, ЄС) за персональними даними, як того вимагає локальне законодавство. До того ж, збір персональних даних має відбуватися лише за явної згоди користувача. 
3. Захист дітей: Якщо Додаток призначено для дітей, він має відповідати законам про захист дітей в Інтернеті, таким як COPPA в США. 
4. Правила користування: Повинні бути розроблені та опубліковані застосовні до Додатку правила користування Програмою. 
5. Необхідно гарантувати та підтвердити дотримання фінансового законодавства: якщо Додаток є платним або за допомогою нього можуть здійснюватись грошові перекази, то має бути забезпечене дотримання законів щодо електронних платежів, включаючи зобов’язання щодо повернення коштів, а також захист прав споживачів. Повідомлення про вартість та умови платежів має бути чітким та зрозумілим. 
6. Дотримання моралі та етичних норм: має бути врегульовано або умовами користування або окремою політикою. 
7. Обмеження:
   1. Вікові обмеження: якщо Додаток має вікові обмеження, це має бути зазначено в умовах використання, а також таке обмеження має бути підкріплене технічно.
   2. Заборонений контент: Додаток не повинен містити незаконного, образливого чи недоречного контенту (наприклад, матеріали 18+ чи пропаганда насильства).
   3. Локальні законодавчі обмеження: Додатки в окремих сферах (наприклад, азартні ігри, криптовалюти, медичні послуги тощо) повинні дотримуватись відповідних законів у кожній країні, в т.ч. мати ліцензії. Також такі обмеження можуть стосуватися шифрування або використання певних категорій програм (наприклад, пов’язаних з VPN).
8.  Юридичні повідомлення: Додаток повинен включати всі обов’язкові повідомлення (наприклад, про відмову від відповідальності).
9. Реклама: якщо Додаток включає рекламу, це має бути окремо зазначено, а рекламний контент має відповідати локальному законодавству.
10. Наявність ліцензійної угоди (EULA): Додаток повинен містити угоду користувача, яка визначає права та обов’язки користувачів та розробників.
11. Реєстрація бізнесу: Власник (дистриб’ютор) Програми має підтвердити свій податковий статус, і, в окремих випадках, статус зареєстрованого бізнесу, від імені якого публікується та діє Додаток.
12. Окремі правила встановлені для App Store у App Store Review Guidelines та для Google Play в Google Play Developer Policy Center.

Ці вимоги можуть змінюватись в залежності від специфіки програми та країн, де вона публікується. Як і в будь-якій іншій сфері, рекомендуємо отримати індивідуальну юридичну допомогу в розробці документів для публікації програми в App Store та/або Google Play , що забезпечить більш високий рівень захисту бізнесу.

Читайте також:

Онлайн-бізнес: юридичні поради

Зразок Політики Використання ШІ (AI Act) для компанії

Моделі OnlyFans, веб-моделі: юридичні аспекти та ризики

Блогер: юридичні аспекти

Договір (комерційної) франшизи

Публічний договір

MICA Licensing: Що важливо знати

Як можна токенізувати активи та бізнес? Юридичні аспекти

Як оформити авторські права /майнові права на згенерований ШІ текст чи зображення?

Ліцензування грального бізнесу в Україні: що важливо знати у 2025 році?

Юридична фірма «Зільвер» у Facebook

Юридична фірма «Зільвер» у Instagram

Юридична фірма «Зільвер» у LinkedIn

Юридична фірма “Зільвер” у Telegram

The post Юридичні умови розміщення програми на App Store або Google Play first appeared on Zilver.

ПРИМІТКА: юридична компанія «Зільвер» має значний досвід у юридичному супроводі IT-бізнесу, супроводі проектів із купівлі-продажу сайтів, тому кожен документ завжди розробляється з урахуванням індивідуальних особливостей проекту та побажань замовника. Будь-які типові форми договорів є лише зразком, базою для початку роботи. Тому представлений зразок договір купівлі-продажу сайту є спрощеною версією і не містить певних положень, що рекомендуються нашими юристами.

Юридична компанія «Зільвер» не гарантує і не нестиме відповідальності за відповідність зразка договору купівлі-продажу сайту конкретній ситуації та Вашим побажанням. У свою чергу, використовуючи наведений зразок договору купівлі-продажу сайту, Ви даєте згоду на те, що не матимете претензій до юридичної компанії «Зільвер» у зв’язку з використанням даного зразка договору.

ДОГОВІР

купівлі-продажу веб-сайту

місто Київ, Україна                                                                                 «__» _____20__ року

Громадянин України Юрист IT, паспорт № юрфірма, виданий юрфірма року, дійсний до юрфірма року, орган, що видав юрфірма, місце реєстрації:  Україна, юрфірма, РНОКПП: юрфірма, іменований надалі «Продавець», з одного боку, та

Громадянка України Адвокат IT паспорт № юрфірма, виданий юрфірма року, дійсний до юрфірма року, орган, що видав юрфірма, місце реєстрації:  Україна, юрфірма, РНОКПП: юрфірма,, іменований надалі «Покупець», з іншого боку,

разом іменовані «Сторони», а кожен окремо – «Сторона»,

уклали цей Договір купівлі-продажу веб-сайту (надалі – «Договір») про наступне:

1. ТЕРМІНИ У ДОГОВОРІ
   • Веб-сайт – вуб-сайт за адресою www.юрист в сфері IT.
   • Майнові права на Веб-сайт – сукупність майнових прав відповідно до цивільного законодавства України на Веб-сайт щодо володіння, користування, розпорядження, персоналізації, публікації в мережі Інтернет Веб-сайту.
   • Доменне ім’я – www.адвокат в сфері IT.
   • Хостинг – сервіс, на якому розміщено Веб-сайт.

2. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
   • Згідно з цим Договором Продавець відчужує Покупцю належні йому Майнові права на Веб-сайт в повному обсязі, а Покупець приймає у власність ці права та оплачує їх вартість згідно з Договором.

3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ. ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
   • Майнові права на Веб-сайт передаються від Продавця Покупцю в день отримання оплати за Договором.
   • Покупець оплачує Веб-сайт згідно умов Договору.

4. ВАРТІСТЬ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
   • Оплата за цим Договором здійснюється в національній валюті України.
   • Вартість Майнових прав на Веб-сайт (включно з його невід’ємними складовими) становить 1 000 000 (один мільйон) гривень.
   • Продавець не має прав вимагати додаткову оплату за Договором за будь-які властивості Веб-сайту, які не зазначені в Договорі.
   • Покупець зобов’язується оплатити вказану в пункті 5.2 Договору вартість Майнових прав на Веб-сайт протягом 10 (десяти) днів після підписання Сторонами цього Договору.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
   • За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
   • Сторона зобов’язана відшкодувати іншій Стороні збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за цим Договором.
   • Сторони звільняються від відповідальності, якщо шкоду було завдано не з їх вини або через форс-мажорні обставини.

6. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ
   • Сторони звільняються від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором при виникненні обставин непереборної сили, таких як: прийняття державними органами нормативно-правових актів, що суттєво перешкоджають виконанню Договору, землетруси, повені, пожежі, тайфуни, урагани, воєнні дії, військові конфлікти та громадські заворушення, вірусні атаки на програмне забезпечення, масові захворювання (епідемії, епізоотії), обмеження перевезень, заборона торговельних операцій з окремими країнами внаслідок застосування міжнародних санкцій, а також при виникненні інших подібних обставин, які не залежать від волі Сторін (надалі – “Форс-Мажорні Обставини”).
   • Сторона, що піддалася впливу обставин непереборної сили, зобов‘язана повідомити про це іншу Сторону, протягом 5 (п’яти) днів з дня настання таких обставин.
   • У випадках настання Форс-Мажорних Обставин строк виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором подовжується пропорційно часу, протягом якого діють такі Форс-Мажорні Обставини та/або їх наслідки.
   • Сторона, що посилається на дії Форс-Мажорних Обставин, на підтвердження такого впливу зобов’язана надати документ, виданий компетентним державним органом або відповідною торгово-промисловою палатою або її відділенням.
   • Якщо Форс-мажорні обставини тривають понад 6 (шість) місяців, кожна зі Сторін вправі розірвати цей Договір, повернувши іншій Стороні все майно чи грошові кошти, що були наперед отримані для виконання цього Договору до кінця строку його дії. При цьому жодна зі Сторін не має права вимагати від іншої відшкодування можливих збитків.

7. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
   • Усі спори, що пов’язані з цим Договором, його укладанням, або такі, що виникають у процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін.
   • Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, а також у випадку, якщо одна зі Сторін ухиляється від проведення переговорів, він вирішується в судовому порядку за підсудністю такого спору в порядку, визначеному чинним законодавством України.

8. СТРОК ДІЇ ЦЬОГО ДОГОВОРУ ТА ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ
   • Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до моменту належного виконання Сторонами.

9. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
   • Сторони визнають, що вся інформація, яка прямо або опосередковано належить до цього Договору, так само, як і інформація про діяльність кожної із Сторін або про діяльність будь-якої третьої сторони, яка стосується Сторін, яка не є загальнодоступною і яка стала відомою Сторонам унаслідок укладення та/або виконання цього Договору, вважається конфіденційною.
   • Якщо Сторони не домовились про інше, то вони зобов’язуються не розголошувати та не розкривати конфіденційну інформацію третім особам та не використовувати її в будь-яких цілях інакше, ніж задля належного виконання цього Договору, як протягом строку його дії, так і після його припинення. Сторони зобов’язуються зі свого боку обмежити коло осіб, які матимуть доступ до такої інформації, кількістю, розумно необхідною для належного виконання умов Договору.
   • Сторони зобов’язуються протягом строку дії Договору, а також протягом трьох років після закінчення строку його дії ні за яких обставин не розголошувати конфіденційну інформацію та забезпечувати її захист.
   • Сторона, яка порушує умови Договору щодо розкриття конфіденційної інформації, несе відповідальність відповідно до Договору та чинного законодавства України, а також зобов’язана відшкодувати збитки, що були завдані внаслідок розкриття конфіденційної інформації.

10. ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ
    • Цей Договір може бути змінено або виправлено тільки у письмовій формі за підписом Сторін цього Договору
    • Права за цим Договором не можуть бути передані частково чи в цілому, бути предметом обтяження чи в інший спосіб передані Виконавцем (чи згідно з чинним законодавством, чи будь-яким іншим чином).
    • У випадку, коли будь-яке з положень цього Договору чи Додатку буде вважатись сторонами таким, що не може бути виконаним, інші положення цього Договору залишатимуться чинними.
    • Цей договір складено у 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони.

11. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець ___________                                             Покупець ___________

Юрист IT   ___________                                             Адвокат IT ___________

З приводу укладання договору купівлі-продажу сайту Ви можете звернутися до Юридичної компанії «Зільвер» за тел.: + 38 050 140 95 60, або за електронною поштою: info@zilver.com.ua.

Також рекомендуємо до ознайомлення:

Торгова марка і роялті

Check-list кліенту: стягнення заборгованості

Зразок претензії про сплату боргу

Зразок договору із розробником

Навіщо реєструвати торгову марку?

Єдиний податок на авторську винагороду і роялті

Подвійне оподаткування

Онлайн-бізнес: юридичні поради

Юридична фірма «Зільвер» в Facebook 

Юридична фірма «Зільвер» в Instagram 

Юридична фірма «Зільвер» у LinkedIn 

The post Зразок договору купівлі-продажу сайту first appeared on Zilver.

Щодо законодавства України, то воно дозволяє людині вільно вибирати, де і скільки працювати (за деякими винятками, такими як держслужбовці тощо). Наприклад, дане право в тому чи іншому формулюванні закріплено в ст. 4 Конвенції з прав людини , ст. 43 Конституції України , ст. 5-1 Кодексу законів про працю України. При цьому, якщо програміст є фізичною особою-підприємцем (в побуті, – «ФОП»), і укладає у такому статусі контракти на розробку, то це тим більше передбачає свободу вибору замовників (наприклад, ст. 5 та ст. 6 Господарського кодексу України ).

Крім того, для ФОПів та їх замовників краще, щоб ФОП виконував замовлення кількох компаній, а не однієї, інакше є ризик визнання його працівником відповідної IT-компанії з усіма наслідками (штрафи тощо). Це давно відома інформація, але в ній важливим є те, що за своєю суттю ФОП скоріше повинен мати кілька замовників, ніж одного.

Щодо обмежень: вони можуть бути встановлені в договорі, а в деяких випадках – у політиках IT-компанії. Ми говоримо про приватні (не державні) компанії. У будь-яких контрактах може бути різної складності обмеження роботи інших замовників: всілякі їх види розглядати немає сенсу. Але головне питання у тому, як такі обмеження можуть бути застосовані.

У договорах зазвичай встановлюють два види санкцій за такі порушення: розірвання договору та штраф.

З розірванням договору все просто: швидше за все, якщо компанія захоче, вона розірве договір (винятки розглядати не будемо).

Якщо розробник працює за трудовим договором (перебуває у штаті компанії), то щодо нього штрафні санкції (штрафи, неустойки) застосовуватися не можуть! Будь-які положення про штрафи у трудовому договорі недійсні, оскільки трудове законодавство України передбачає лише 2 види стягнення відносно робітника: догану та звільнення (ст. 147 КЗпП України ).

Якщо розробник працює за гіг -договором або іншим договором на резидента Дія -Сіті, то сторони можуть укласти в порядку ст. 27 Закону спеціальний договір про «неконкуренцію», згідно з яким, серед іншого, розробник повинен отримувати окрему винагороду за відмову від конкурентних дій. Хоча це положення в законодавстві і нове, цілком можна очікувати, що штрафні санкції за порушення такого договору будуть застосовуватися українськими судами, особливо з огляду на позицію судів, що вже є, у аналогічних справах ( справа № 761/15245/18 ).

Якщо розробник працює у межах цивільного (господарського, ЗЕД) договору, то штрафні санкції цілком можуть бути врегульовані договором і застосовуватися до виконавця. Однак притягати ФОП о відповідальності за порушення положень договору про «неконкуренцію» досить складно: ми про це детальніше писали у статті . Виходячи з чинного законодавства та судової практики України, побоюватися штрафів за сам факт роботи розробника – ФОПу на іншого замовника не потрібно, за винятком, коли такий договір відповідатиме вищезгаданій ст. 27 Закону. А ось штрафи, пов’язані з порушенням правил конфіденційності або порушенням прав інтелектуальної власності, що супроводжують роботу на дві та більше компанії, — це цілком реально, і такі судові рішення вже є. Тому все залежить від формулювань контракту та конкретного випадку. Юристи IT- компаній теж думають про те, як убезпечити замовника та складають відповідні договори.

Однак, якщо компанія-замовник є нерезидентом і в договорі зазначено, що право до договору не українське, а місце судового розгляду спорів за договором знаходиться в іншій країні, цілком можливо, що така компанія зможе отримати рішення про накладення штрафу на порушника-розробника. І потім невідомо, як і коли це рішення буде використано проти розробника-порушника.

І не треба забувати, що, укладаючи договір з «другою» компанією, розробник може підписати гарантію, що він/-а ніде не працює або подібні контракти не укладав/-ла. Ось друга компанія, у разі виявлення неправдивості наданої інформації, зможе без проблем оштрафувати порушника (якщо такі положення є в договорі), і навіть поскаржитися в правоохоронні органи.

І додатково щодо питання про повідомлення першої компанії про укладення контракту з іншими замовниками: у законодавстві відповідальність за такі дії (а точніше бездіяльності) відсутня, а в договорах вкрай рідко зустрічаються положення зі штрафними санкціями за такі порушення. Тим більше, навіть за наявності подібних положень у договорі їх застосування в українській правовій системі малоймовірне. Однак репутацію розробнику така суперечка може зіпсувати.

Все вищезгадане стосується штрафів, які встановлені в договорах. Окреме питання про адміністративну та кримінальну відповідальність, компенсацію заподіяних збитків, однак, у більшості випадків сама по собі «паралельна робота» на 2-3 компанії не спричинятиме таких наслідків, тому їх розглядати зараз не будемо.

Загальна рекомендація щодо роботи розробників на 2-3 компанії: уважно читати договір (по можливості консультуватися з юристом) та узгоджувати це питання зі своїми замовниками. І якщо вже хочеться «нишком» підзаробити ще десь, то треба бути готовим до судових розглядів (якщо договір складено на користь замовника). Нехай навіть без перспектив. І звісно, що робота на кілька компаній не повинна бути пов’язана з порушенням прав інтелектуальної власності або правил конфіденційності будь-якої зі сторін, – такі порушення однозначно спричиняють негативні наслідки незалежно від права, що застосовується.

Юридична фірма «Зільвер» у Facebook 

Юридична фірма «Зільвер» у Instagram 

The post Чи можна IT-шнику суміщати декілька робіт? first appeared on Zilver.

У світі існує кілька підходів до форми посвідчення таких договорів, з яких дуже узагальнено можна виділити 2:

– достатньо будь-якого електронного підпису для укладення договору, який вважається укладеним, доки сторона не заперечила факт його укладення;

– електронний підпис визнається в будь-якій формі, але краще, а в певних випадках і обов’язково, є кваліфікований електронний підпис.

В Україні переважає другий підхід.

Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну торгівлю» електронні підписи бувають неудосконаленими, удосконаленими та / або з одноразовим ідентифікатором, кваліфікованими. Різниця між ними полягає в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису.

Відповідно, простий електронний підпис (невдосконалений) може зводитися до простого сканування підпису або проставлення «галочки» в розділі підпис (варіації можуть бути різні, наведено приклад для розуміння). Даний вид електронного підпису краще не використовувати для значних угод. Однак, якщо сторони підпишуть паперове (або з використанням кваліфікованоого цифрового підпису) угоду про використання цифрового підпису, це дозволить уникнути непорозумінь і суперечок щодо використання даного виду підпису (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Удосконалений цифровий підпис передбачає спеціальний спосіб ідентифікації підписанта і забезпечує захист вільного волевиявлення такого підписанта. Разом з тим, мова не йде про особливу форму шифрування підпису уповноваженими сертифікованими установами, а тільки про сервіси, які надаються платформою, на якій йде підписання договору. Як і у випадку з невдосконаленим електронним підписом, Закон вимагає наявність паперової угоди про використання сторонами вдосконаленого цифрового підпису (крім електронного підпису з одноразовим ідентифікатором).

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором (далі – «ЕПОІ»)) по суті є видом вдосконаленого цифрового підпису, хоча в Законі України «Про електронну комерцію» так і не називається. Його суть полягає у використанні одноразових повідомлень (паролів, кодів, підтверджень) шляхом телекомунікаційних засобів. Найчастіше використовуються СМС, повідомлення в месенджерах в якості підтвердження волі підписанта. ЕПОІ широко використовується, наприклад, в сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів таким чином вже неодноразово підтверджувалася в судовій практиці України: Постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі №524 /5556/19; Постанові Київського апеляційного суду.Однак ЕПОІ може використовуватися тільки в сфері електронної торгівлі, як її визначає Закон «Про електронну комерцію»,і не дозволена для використання у відносинах з державними органами, в нотаріальних діях, ігровому бізнесі і т.п. Разом з тим, оскільки одноразовий ідентифікатор (СМС) приходить на телефонний номер, який може не належати підписанту (якщо номер телефону «Не контрактний»), в судовій практиці беруться до уваги дані реєстрів, інші відкриті реєстри, які дозволяють підтвердити, що відповідний номер телефону використовується саме цією людиною. Як і в попередніх випадках, сторони можуть підписати угоду на папері про використання ЕПОІ для подальших угод.

Кваліфікований електронний підпис (далі – «КЕП») відрізняється від інших підписів тим (крім технічної частини), що він генерується, перевіряється і контролюється спеціально сертифікованими (державою) установами. Такими можуть бути певні центри (Дія, Центр сертифікації ключів “Україна”, МВС України та інші), а також банки (АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Укрсиббанк” тощо). З докладним переліком можна ознайомитися за посиланням.  Тільки даний вид електронного підпису може використовуватися при здачі звітності до податкових органів, а також при оформленні первинної документації (див ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» між суб’єктами господарювання. Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП обов’язковий для документів, підписання яких має здійснюватися власноруч. По суті, будь-який договір вимагає власноручного підписання.

Який цифровий підпис використовувати?

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис не може бути визнаний недійсним, тому будь-який електронний підпис може бути використаний і може породжувати правові наслідки. Як наслідок, будь-який договір, підписаний будь-яким цифровим підписом, не може визнанаватися недійсним на цій підставі. Примітка: але може бути визнаний неукладеним, якщо немає достатніх механізмів ідентифікації підписувача (юридичні особливості, суть яких: ризики є в залежності від деталей).

Деталі важливі, і вони полягають у наступному.

КЕП є єдиним видом підпису, який може використовуватися в документації з державними органами і потрібно для підписання документів, для яких обов’язковий «мокрий» підпис. Тільки КЕП дозволяє уникнути (за рідкісним винятком) суперечок щодо ідентифікації та вільного волевиявлення сторін. Недоліком КЕП є те, що нерезиденти найчастіше не мають КЕП, оскільки для його отримання необхідно особисто звертатися на території України (ситуація може змінитися в майбутньому).

ЕПОІ є також надійним засобом підпису документів в Інтернеті (з винятками, про які зазначено вище), однак вимагає використання спеціальних телекомунікаційних систем та програмного забезпечення (СМС та т.п.). Недоліком є недостатня надійність способу ідентифікації підписанта, як при використанні КЕП, адже не завжди за номером телефону можна встановити особу підписувача. Також ЕПОІ не завжди зручно використовувати в договірних відносинах з нерезидентами.

Хоч вдосконалені і невдосконалені електронні підписи не є недійсними, проте можуть зумовити спір про ідентифікацію особи підписувача. Тим самим ускладнять процедуру доказування в суді факту укладення договору. Даний вид підпису можна використовувати в Україні, проте краще попередньо переконатися в особі другої сторони, а по можливості, і підписати паперову угоду про використання в подальшому електронного (цифрового) підпису.

Команда Юридичної компанії “Zilver” рекомендує уважно перевіряти Умови користування послугами, публічними офертами на сайтах, в тому числі, якщо необхідно пройти повноцінну аутентифікацію з використанням фотографії паспорта або інших документів.

У разі виникнення будь-яких питань щодо створення, використання або ж оскарження електронних договорів, підписаних за допомогою електронного підпису, наша команда професійних адвокатів і юристів чекатиме на дзвінок за номером: +38 050 140 95 60, +38 098 002 78 25, e- mail: info@zilver.com.ua.

Також пропонуємо до прочитання наступні юридичні консультації та зразки документів:

Створення IT-компанії в Україні

Заборона роботи у конкурента

Зразок договору з розробником

Зразок інвойсу

Оскарження НУР (укр .: «ППР») і акту податкової перевірки

Checklist : IT -договір

Юридична компанія «Зільвер» в Facebook

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram

The post Електронний підпис та договори в інтернеті first appeared on Zilver.

Інвойс – це документ, який видається стороною, що надає послуги, і на підставі якого замовник оплачує послуги.

Чи потрібен договір до інвойсу?

Згідно українскього законодавства для здійснення платежів вистачає інвойсу. Втім, банк може вимагати пред’явити договір. До того ж, договір детальніше визначає права і обовязкі сторін, що буде в нагоді для юристів у випадку судового розгляду спору між сторонами.

Зразок договору з розробником можна знайти за посиланням.

Як самостійно скласти інвойс?

Обов’язкової типової форми інвойсу не має. Фахівці юридичної фірми «Зільвер» діляться своїми напрацюваннями, і тому Ви можете скористатись нашою формою інвойсу.

Рахунок/ Invoice № ___

Київ/Kyiv, Україна/Ukraine                                                                      «__» ________ 202_

Виконавець/ Сontractor:   Адвокат/Attorney

Замовник/ Customer:         Юрист/Lawyer

Договір/ Contract № ___ от/as of «__» ________ 202_

Перелік наданих послуг/Services subject:

Період надання послуг/ Timeframe of services performance:

Кількість годин надання послуг/ Amount of time services performance:

Вартість наданих послуг / Fee for the performed services: _____ USD

Термін здійснення платежу / Payment due date:

Інтелектуальна власність / Intellectual property:  Всі виключні права інтелектуальної власності на об’єкти інтелектуальної власності, створені під час надання послуг за інвойсом, передаються Виконавцем Замовнику в день повної оплати Послуг Замовником відповідно до інвойсу. Підписання даного інвойсу свідчить про згоду Виконавця передати відповідні права інтелектуальної власності Замовнику / All exclusive intellectual property rights to the Objects, which were created as a result of services performance, are transferred by the Contractor to the Customer at the date of full payment for the Services by the Customer in accordance with the terms of the invoice. Issuance of this invoice verifies the consent of the Contractor to transfer the appropriate intellectual property rights to the Customer

Приймання-передачі / Transfer: Оплата Послуг у відповідності до інвойсу свідчить про факт відсутності у Замовника претензій щодо наданих Послуг / Payment for the Services in accordance with the terms of the invoice indicates the fact that the Customer has no claims regarding the Services provided.

Банківські реквізити/ Bank account details:

Підпис / Signature _________________

Для отримання консультації юриста в сфері IT або допомоги у складанні договору про розробку софту, Ви можете звернутись в юридичну компанію «Зільвер». Наші юристи володіють значним досвідом роботи в IT-галузі. Контакти юридичної компанії «Зільвер»:  + 38 050 140 95 60  или имейл: info@zilver.com.ua.

Також рекомендуємо для ознайомлення:

Про юридичні аспекти діяльності freelancer  

Про юридичні особливості створення IT-компанії в Україні 

Чи можна працювати у конкурента своєї IT-компанії  

Зразок договору оренди

Використання ЕЦП при укладанні договорів в інтернеті

Юридична компанія «Зільвер» в Facebook

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram

The post Зразок інвойсу first appeared on Zilver.

1. Тестування роботи власного розробленого програмного забезпечення на таких девайсах та визначення можливості подальшого масового продажу софту під такі девайси.
2. Використання комп’ютерної техніки у певному проекті із обов’язковим поверненням закордонному партнеру або замовнику.
3. Налагодження роботи встановленого софту на відповідних девайсах.
4. Тощо.

За таких умов постає питання: яким чином краще оформити ввіз техніки в Україну, щоб мінімізувати видатки. Звісно, що поставка товарів в режимі імпорту означає необхідність розмитнення, тобто сплати всіх податків. Розглянемо альтернативні варіанти.

1. Режим реекспорту: дозволяє вивезти товари без сплати експортних зборів.

Даний режим застосовується до різних обставин, включаючи ті, що будуть розглянути нижче (тимчасове ввезення або переробка), а також до товарів, ввезених в режимі імпорту, що вивозяться з території України протягом 6 місяців після їх ввезення.

Таким чином, якщо товар був ввезений в режимі імпорту, він був розмитнений, то використання даного режиму з фінансової точки зору мало цікавий для українського підприємства.

2. Тимчасове ввезення: дозволяє на певний строк ввозити на територію України товари з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митами, за умови обов’язкового подальшого вивезення товарів з території України.

В ст. 105 Митного кодексу України закріплено, товари (в даному випадку, IT-техніка), які підпадають під положення Конвенції про тимчасове ввезення, а саме положення Додатках В.1-В.9 названої конвенції, ввозяться на територію України в режимі тимчасового ввезення без сплати мита. Зокрема, такі дані положення застосовуються до Товарів, що ввезенні в якості виставкових екземплярів, дослідних зразків тощо

В разі, якщо товари не які підпадають від положення Конвенції про тимчасове ввезення, то сплачується мито в розмірі 3% від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України. За умови, якщо довести участь девайсів у виставках або дослідженнях не довести, то необхідно буде сплатити мито в розмірі 3% від суми митних платежів в режимі імпорту.

Варто зазначити, що іноземні товари підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Отже, без встановленого на нього програмного забезпечення.

3. Режим переробки: ввезення іноземних товарів на територію України з метою переробки і подальшого вивезення за кордон.

Вигідність даного режиму полягає в тому, що при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 23 «Переробка на митній території» Митного кодексу, зокрема умов дотримання строків та цільової спрямованості використання товарів, увезених у режимі переробки на митну території України, мита не сплачується.

Встановлення на девайси програмного забезпечення визнається переробкою.

У процесі переробки іноземних товарів не допускається використання українських товарів (крім палива та енергії), на які законом встановлено вивізне мито. Втім, на програмне забезпечення не встановлено вивізне мито, тому країна походження Software не впливає на можливість використання режиму переробки і можна встановлювати розроблене в Україні програмне забезпечення.

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.

Примітка. Згідно ст. 51 Митного кодексу України під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

Висновок: вибір митного режиму ввезення іноземних девайсів залежить від конкретних обставин. За наявності підстав і документів для застосування митного режиму тимчасового ввезення, він може бути найвигіднішим для українського підприємства. Втім, в  разі необхідності встановлення програмного забезпечення на девайси і їх реекспорту в такому вигляді за загальним правилом найвигіднішим буде митний режим переробки.

За юридичною консультацією Ви можете звернутись до фахівців юридичної компанії «Зільвер» за телефонами: + 38 050 140 95 60 або e-mail: info@zilver.com.ua.

Як створити IT-компанію читайте тут. 

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram 

Юридична компанія «Зільвер» в Facebook

The post Як тимчасово ввезти обладнання в Україну? first appeared on Zilver.

Однак, ФОП може стати платником єдиного податку (3 групи) тільки за умови, що він є резидентом України (пп. 291.5.7. П. 291.5. Ст. 291 ПК України. На практиці на підтвердження резидентності податкова служба просить посвідчення на тимчасове (або постійне) проживання («посвідка на тимчасове проживання в Україні») для оформлення статусу платника єдиного податку. Отримати ж такий дозвіл можна в вичерпних випадках, не пов’язаних з реєстрацією ФОП.

В іншому правила діяльності ФОП однакові для всіх: резидентів і нерезидентів України.

Якщо ж нерезидент не зареєстрував ФОП-єдинника в Україні, але продовжує отримувати дохід на рахунок в українському банку, порядок сплати податків буде залежати від багатьох факторів.

Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України нерезиденти, які отримують дохід з джерела доходу в Україні, є платниками податку на доходи фізичних осіб (далі по тексту – ПДФО) . І тут потрібно розмежувати отримання доходів від нерезидента (американської, європейської IT-компанії) і резидента (української IT-компанії).

Робота на зарубіжну IT-компанію. В пп. 14.1.54 п. 14.1. ст. 14 ПК України доходом з джерелом доходу на території України вважається, серед іншого, дохід, отриманий від діяльності на території України з трудових або цивільно -правових договорів. Таким чином, апріорі податкова служба буде вважати, що доходи від діяльності нерезидента на території України підлягають обкладенню податками згідно із законодавством України. І доведеться дуже постаратися, щоб довести, що дохід не пов’язаний з діяльністю на території України. Багато в чому все – ж, дана ситуація буде залежати від тривалості проживання IT-фахівця на території України. За загальним правилом, 183 дня є кордоном, по досягненню якого людина стає податковим резидентом країни свого проживання, а не громадянства. Тому, якщо до півроку проживання в Україні ще якось можна доводити податковій службі України, що фахівець є нерезидентом, і доходи отримані не в зв’язку з діяльністю на території України, то далі це вже буде складно зробити. Природно, що до уваги повинні також прийматися контракти, рахунки і акти, наявність офісів, покупка техніки та інше, що може вказувати на прив’язку розробника до території України. І навпаки, спростивши ситуацію до максимуму (нерезидент приїхав в Україну зі своїм комп’ютером, працює віддалено з орендованої квартири і отримує платежі тільки на підставі інвойсів з розпливчастими формулюваннями) можна цілком обгрунтувати відсутність прив’язки доходів до діяльності на території України.Робота на українську IT-компанію. Довести те, що дохід не пов’язаний з діяльністю на території України можна тільки, якщо відрядження в Україну носять періодичний характер. Якщо ж IT-фахівець проживає тривалий період в Україні, працюючи на українську IT-компанію, то доходи від такої діяльності можуть визнаватися доходами з джерелом походження в Україні, а, отже, і ПДФО повинен нараховуватися. Однак і тут є кілька змінних.

Якщо припустити, що IT-фахівець приїхав в Україну з Білорусі, то необхідно використовувати Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, укладену між Україною і Республікою Білорусь.

Відповідно виходить наступне:

• Якщо громадянин Білорусі працює за наймом на українську компанію і знаходиться на території України не більше 183 днів з 12 місяців, то податки платяться тільки в Білорусі. В іншому випадку доходи, отримані в Україні, будуть обкладатися ПДФО згідно з українським законодавством.

• Якщо громадянин Білорусі отримує доходи за цивільно-правовими договорами з українськими замовниками (і це не буде вважатися постійним представництвом або незалежною діяльністю (адвокати, архітектори, лікарі, інженери)), то такий дохід підлягає оподаткуванню ПДФО в Україні з подальшим зменшенням податкового навантаження в Білорусі на суму сплаченого податку в Україні.

3) Дохід громадян Білорусі, – представників вільних професій (наприклад, інженерів), – не підлягає оподаткуванню ПДФО в Україні, якщо тільки у такого інженера немає «постійної бази» в Україні. Термін «постійна база» в Україні чітко не визначений і включає в себе: наявність приміщення, постійність замовлень, наявність обладнання на території України, часовий період проживання і діяльності в Україні.

У будь-якому випадку, ПДФО, сплачений в Україні, повинен враховуватися і зменшити податок на доходи, що сплачується в Білорусі.

Примітка: Угоди про уникнення подвійного оподаткування не застосовуються до військового збору, тому доходи, отримані нерезидентом із джерелом походження на території України, підлягають обкладенню військовим збором в загальному порядку.

З питань реєстрації, супроводу, оподаткування IT-бізнесу в Україні Ви можете звернутися до досвідченим юристам з команди Zilver: + 38 050 140 95 60 або info@zilver.com.ua.

Інші юридичні консультації і зразки юридичних документів:

ПДВ і послуги розробника в Україні

Оскарження результатів податкової перевірки

Оподаткування ТОВ та зарплат

Чи потрібно сплачувати ЄСВ ФОПу, що працевлаштована

Кінець епохи Делаверу і Естонії?

Checklist : IT -договір

Юридична компанія “Зільвер” в Facebook

Юридична компанія “Зільвер” в  Instagram   

The post Робота IT-нерезидента в Україні first appeared on Zilver.

Згідно з положеннями Конституції України та ряду законодавчих актів України, кожна людина має право вільно вибирати предмет і вид своєї діяльності, вільно працевлаштовуватися або вибирати своїх замовників на виконання завдань (наприклад, з розробки ПЗ). Дану позицію підтримують також деякі українські суди в своїх рішеннях.

Тому будь-які обмеження в контрактах, які забороняють укладати інші контракти на розробку софта, будь то з українськими або зарубіжними IT-підприємствами, по суті, є такими, які обмежують конституційні права людей. Отже, вони не зможуть бути реалізовані в судовому порядку. Іншими словами, IT-компанія просто не зможе аргументувати свої вимоги до розробника такими положеннями контракту.

Разом з тим, професійні юристи викладають положення контракту про обмеження таким чином, що вони стають застосовними. Цим шляхом пішла і судова практика, згідно з якою укладення контракту або робота на іншу IT-компанію розглядаються через призму положень про конфіденційність.

Зокрема, якщо IT-компанія зможе в суді довести, що робота розробника на іншу компанію порушує правила конфіденційності, тоді до такого розробнику можуть застосовуватися штрафні санкції. Прикладом такого рішення може служити дане судове рішення.

У той же час, судова практика з питань «неконкуренції» в IT-сфері знаходиться в стадії розвитку, і належить отримати ще позицію Верховного суду України, однак деякі суди вже прямо застосовують обмежувальні положення контракту без прив’язки до конфіденційності.

Тому загальна рекомендація всім українським розробникам, які змінюють свого замовника або створюють свій старт-ап: не порушуйте права інтелектуальної власності та правила конфіденційності своїх попередніх замовників, і в такому випадку у вас хороші шанси захиститися в суді. За такої умови можна міняти IT-компанії, на які Ви працюєте.

Для отримання юридичних консультацій про роботу в сфері IT, для перевірки контракту на розробку або професійного захисту адвокатом в судах можна звернутися в юридичну компанію «Зільвер»: + 38 050 140 95 60 або info@zilver.com.ua.

Інші юридичні консультації і зразки юридичних документів:

Чи можна IT-шнику суміщати декілька робіт?

Про юридичні аспекти діяльності freelancer в Україні 

Зразок договору з IT-розробником 

Про юридичні особливості створення IT-компанії в Україні 

Електронний (цифровий) підпис при укладанні договорів

Наш Facebook

Наш Instagram

The post Заборона працювати у конкурента first appeared on Zilver.

Якщо ж компанія розробила продукт і передала на умовах роялті (регулярних платежів) дистриб’ютору (видавцеві) права на поширення продукту кінцевим споживачам, тоді ПДВ буде нараховуватися.

Більш того, потрібно пам’ятати, що вищевказане виключення застосовується тільки до програмних продуктів і їх змін / доповнень, тому customers support, який не вносить жодних змін до самого продукта, вже буде обкладатися ПДВ. Єдиний вихід в такому випадку не платити ПДВ, – використовувати ФОП на єдиному податку (5%) для оформлення роботи техпідтримки. З питань оподаткування, інтелектуальної власності і захисту інтересів в судах у сфері IT Ви можете звертатися до фахівців юридичної компанії «Зільвер»: + 38 050 140 95 60, info@zilver.com.ua.

Інші консультації за даною тематикою: 

ПДВ і послуги розробника в Україні

Оскарження результатів податкової перевірки

Оподаткування ТОВ та зарплат

Чи потрібно сплачувати ЄСВ ФОПу, що працевлаштована

Кінець епохи Делаверу і Естонії?

Юридична компанія “Зільвер” в Facebook

Юридична компанія “Зільвер” в  Instagram

The post ПДВ і послуги розробника в Україні first appeared on Zilver.