Як можна токенізувати активи та бізнес? Юридичні аспекти

Токенізація активів або бізнесу — це процес створення цифрової одиниці обліку (токену), яка прив’язана до певного об’єкта. Відповідно, токени можуть створюватися на нерухомість, корпоративні права та інше майно.

Існують інші визначення токенізації та мети її використання, але в рамках даної публікації йтиметься лише про юридичну сторону токенізації активів та бізнесу як засоби їхнього оцифрування для залучення інвестицій та інших фінансових цілей.

Загальна інформація про токенізації активів та бізнесу

Токенізація активів (в т.ч. бізнесу) є логічним продовженням створення електронних реєстрів нерухомості та підприємств, а також розширення сфери застосування технології блокчейну.

Токени активів або бізнесу є своєрідними «цінними паперами» на такі активи. Саме аналогія з цінними паперами може допомогти зрозуміти суть та юридичні процедури токенізації активів.

Цілі токенізації активів

Зазвичай активи або бізнес токенізують для:

Залучення інвестицій: токени можуть продаватися на крипторинку як акції на біржах і цим залучати нові інвестиції у проект.
Підвищення ліквідності: токенізація дозволяє торгувати активами (наприклад, нерухомістю) на вторинному ринку, може підвищувати вартість проекту як такого.
Додаткова мотивація: токени можуть бути використані як бонуси (премії) для заохочення команди (співробітників) або партнерів бізнесу.
Внутрішня валюта: токени можуть використовуватися як локальна валюта: у комп’ютерних іграх, у проекті тощо.
Оптимізація процесів та інше.

Види токенів

Коли йдеться про токенізацію активів або бізнесу, часто говорять про випуск токенів активів (англ. asset-referenced tokens ») (наприклад, у тлумаченні Регламенту (ЄС) 2023/1114 Європейського парламенту та Ради від 31 травня 2023 р. про ринки криптоактивів (далі за текстом – «Регламент»). Тобто такий токен «прив’язаний» до відповідного активу і є його цифровим аналогом, свідченням, своєрідним цінним папером на цифровому ринку. Вони можуть також називатися англійською «security tokens». Такі токени фіксують права власника на частку у бізнесі, активі чи прибуток компанії. Security-токени дозволяють дробити активи до мінімальних частин, що робить доступні інвестиції для широкої аудиторії.

Також можливий випуск сервісних токенів (англ. «catch-all category of Crypto-assets other than asset-referenced tokens and e-money tokens», ще: «utility tokens»), які по суті надають право на послуги, бонуси, передплати тощо. Вони не прив’язані до конкретного майна, а можуть бути обміняні на нематеріальні блага у певній системі (у певному підприємстві).

І особливим видом токенів виступають NFT (незамінні токени), які використовуються для «оцифрування» унікальних активів, наприклад, у сфері мистецтва, ліцензії, квитки на заходи.

Які активи можна токенізувати?

Обмеження навряд чи можна встановити. Токенізують:

Матеріальні активи: нерухомість, устаткування, товари складі.
Корпоративні права.
Нематеріальні активи: інтелектуальна власність, бренд, права на прибуток.
Послуги: доступ до преміум-функцій, ексклюзивних пропозицій.
Бізнес-процеси та бізнес-проекти.
І т.д.

Законодавство про токенізації активів та бізнесу

Токенізація далеко не у всіх країнах врегульована на законодавчому рівні.

Оскільки токени активів або бізнесу виступають інструментами залучення грошей від інвесторів у проект і можуть торгуватися на ринку (крипторинку), то вони часто прирівнюються до цінних паперів (і регулюються законодавством про цінні папери) або визнаються фінансовим інструментом (і регулюються фінансовим законодавством у більш широкому розумінні).

Наприклад, у вже згаданому Регламенті випуск токенів активів або бізнесу потребує або 1) фінансової ліцензії (в розумінні Другої Директиви Європейського союзу «Про ринки фінансових інструментів» ( MiFID II)) або 2) ліцензії (англ. «authorisation») (в розумінні Регламенту).

Технічна частина токенізації

Технічна частина токенізації активів та бізнесу в рамках цієї публікації не розглядатиметься. Природно, що необхідно вибрати платформу для випуску токенів (наприклад, Ethereum, Binance Smart Chain (BSC), Polygon, Solana, Polymath, Tezos, Stellar і т.д.), реалізувати технічну частину.

І навіть цей етап має узгоджуватися з юридичними особливостями проекту (враховувати умови випуску, використання, обороту токенів, їхню ціну, права власників, використання смарт-контрактів (які мають пройти аудит) та багато іншого).

Юридичні вимоги до токенізації активів та бізнесу

Зважаючи на різне регулювання токенізації активів і бізнесу в різних країнах єдиних вимог для всіх немає.

Узагальнено, можна виділити такі юридичні вимоги до випуску токенів активів:

Емітент (особа, яка випускає токени) має бути юридичною особою (мати реєстрацію у реєстрі компаній).
Наявність ліцензії (фінансової або спеціальної для токенів) (наприклад, SEC США).
Забезпечення активу майном (відповідно, необхідний аудит та/або оцінка майна).
Дотримання профільного законодавства того об’єкта, до якого прив’язаний токен: корпоративне, фінансове, цивільне тощо.
Звіт аудиторів (оцінювачів).
Підтвердження процедур KYC/ AML.
Розроблена та опублікована документація щодо токенів: Біла книга, Маркетингова документація, внутрішні політики, договори, умови оплати, умови обороту токенів, положення про забезпечення безпеки тощо.
І багато іншого.

Вимоги до випуску сервісних токенів та NFT можуть бути простішими і не вимагати ліцензування.

У яких країнах токенізувати активи та бізнес?

Кожен проект необхідно реалізовувати в юрисдикції, що найбільш підходить саме для нього.

В Україні станом на січень 2025 р. законодавство не передбачає можливість токенізації атківів та бізнесу. Закон України «Про віртуальні активи» не набув чинності, та й щодо нього багато питань є предметом дискусій у юридичних колах.

У наступних країнах токенізація активів та бізнесу дозволена, і має такі характеристики:

– США: Токени активів (англ.: “Security tokens”) підпадають під дію законів про цінні папери (англ.: “Securities Act»). Потрібна реєстрація в SEC або використання винятків (Regulation D (дозволяє залучати інвестиції без реєстрації за дотримання обмежень), Regulation A+ (дозволяє залучити до $75 млн, але вимагає значної звітності), Regulation S (для токенів, що розповсюджуються за межами США). Utility-токени: Не регулюються як цінні папери, якщо не дають права на дохід чи керування. Security-токени: Вимагають дотримання законів про цінні папери. Utility-токени: Не регулюються як цінні папери, якщо не дають права на дохід чи керування.

– Канада: Токенізація регулюється Комісією з цінних паперів (CSA).

– Європейський Союз: Розділяє токени на фінансові активи та нефінансові (згідно Регламенту або Другої Директиви Європейського Союзу «Про ринки фінансових інструментів» ( MiFID II)).

– Німеччина: Токени визнані приватною власністю. Security tokens вимагають реєстрації в BaFin. Потрібно отримати ліцензію на проведення STO. Utility-токени не регулюються, якщо вони не виконують функції цінних паперів.

– Швейцарія: Сприятлива юрисдикція. FINMA (Федеральне управління з нагляду за фінансовими ринками) надає гнучкі правила. Класифікація токенів на три типи: payment (платіжні), utility (утилітарні) та asset-backed (забезпечені). Security-токени вимагають отримання ліцензії FINMA. Країна має “crypto-friendly” законодавство. Кантони, такі як Цуг, відомі як “Кріптодоліна”.

– Естонія: Зручний процес ліцензування. Регулюючий орган: Фінансова інспекція Естонії. Необхідна ліцензія на проведення ICO/STO. Особливості: 1) Швидка реєстрація компаній для блокчейн-проектів; 2) Програма e-Residency полегшує управління цифровими бізнесами.

– Франція: Дозволено токенізацію через спеціальну ліцензію від AMF.

– Сінгапур: Регулюється Управлінням грошового обігу (MAS). Токени активів (англ. “Security tokens”) підпадають під дію Закону про цінні папери та ф’ючерси (SFA) та вимагають ліцензування, сервісні токени (англ.: utility tokens) можна використовувати без строгих обмежень. Особливості: спрощені процедури для FinTech-компаній.

– Японія Криптовалюти та токени регулюються Законом про платіжні послуги. Security-токени вимагають дотримання правил цінних паперів.

– ОАЕ (Дубай та Абу-Дабі): Регулюючи законодавство про фінансові послуги. Дубайська міжнародна фінансова зона (DIFC) та Абу-Дабі пропонують сприятливі умови. Особливості: активний розвиток зон вільної торгівлі для криптокомпанії.

– Великобританія: Регулюючий орган: Управління з фінансового регулювання та нагляду (FCA). Токени класифікуються як security, utility або e- money. Security-токени регулюються законами про цінні папери. Utility-токени не вимагають суворої реєстрації. Особливості: гнучкі умови запуску STO.

– Австралія: Security-токени регулюються Комісією з цінних паперів та інвестицій (ASIC). Utility-токени не потребують строгого регулювання.

– Південна Корея: Security-токени вимагають ліцензування.

– Сальвадор: Після легалізації Bitcoin активно підтримує токенізацію та криптовалютні проекти. Спрощене регулювання залучення інвестицій.

– Казахстан: Національна програма підтримує блокчейн-проекти та цифрові активи. Особливості: податкові пільги для учасників АФЦА.

– Гонконг: Ліберальне регулювання. Регулюючий орган: Комісія з цінних паперів та ф’ючерсів (SFC). Security-токени регулюються так само, як традиційні цінні папери. Utility-токени та внутрішні платформні токени не вимагають ліцензування. Особливості: ліберальне регулювання робить Гонконг привабливим для STO.

Деякі приклади токенізації активів та бізнесу країнами:

Німеччина: Bitbond (токенізація кредитів та облігацій).

Швейцарія: BrickMark (токенізація нерухомості).

Великобританія: Smartlands (токенізація нерухомості та бізнесу).

Сінгапур: CapBridge (токенізація корпоративних активів).

Естоня: Funderbeam (токенізація стартапів).

Також рекомендуємо до ознайомлення:

Онлайн-бізнес: юридичні поради

Зразок Політики Використання ШІ (AI Act) для компанії

Порядок заперечення результатів податкових перевірок

Юридичні особливості продажу сайту

Юридичні умови розміщення програми на App Store або Google Play