Приєднання України до автоматичного обміну банківською інформацією (скор. “CRS”) викликало багато питань та нерозуміння в українських громадян, зокрема, у тих, хто переїхав до інших країн та у власників бізнесу. Особливо емоційно це було сприйнято у світлі заяв ДПС України (підкріплених положеннями Податкового кодексу України, детальніше за посиланням) про обов’язок декларування доходів, отриманих українськими громадянами в якості гуманітарної (соціальної) допомоги від інших держав. Тому юридична компанія «Зільвер» почала отримувати багато запитів щодо того, які дані та в яких випадках передаватимуться, яким чином реструктуризувати бізнес, чи необхідно подавати податкову звітність тощо. Основна інформація (відповіді) на цю тему наведена далі у статті.
Загальна інформація про CRS
CRS є широко поширеною практикою у світі, яка розвивається в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку .
Перед появою CRS було розроблено та впроваджено систему обміну даними по рахунках на підставі запитів фінансових органів держав в рамках двосторонніх угод (з модельною угодою можна ознайомитися за посиланням), а також у рамках Багатосторонньої конвенції про спільну адміністративну співпрацю з питань оподаткування від 1988 р. з доповненнями згідно з протоколом від 2010 р. (англ.: The Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters). Перевірити наявність відповідної угоди про обмін інформацією між конкретними країнами можна за посиланням. Однак, дана система передбачала обмін інформацією по рахунках лише за наявності запиту від фінансового контролюючого органу країни, з якою встановлено відповідні договірні відносини. Тому наступним етапом співробітництва став автоматичний обмін інформацією.
Ще у 2014 р., у рамках The Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters (далі – «Конвенція»), було опубліковано Стандарт автоматичного обміну даними фінансових рахунків в аспекті оподаткування (далі – «Стандарт»), який визначав основні засади та правила обміну інформацією. На підставі Конвенції та Стандарту було розроблено Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та передбачувану першу дату обміну інформацією (надалі – “МСАА“). Станом на «22» листопада 2022 р. учасницями МСАА були 119 держав (дані згідно з інформацією з веб-сторінки за посиланням).
Таким чином, автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків став міжнародним стандартом, до якого приєдналася більшість держав. Таким чином, Україна не є в даному випадку піонером, і громадяни України не будуть першими, хто зіткнеться із CRS.
Як і навіщо працює CRS?
Фінансові установи (наприклад, банки) перевіряють фінансові (наприклад, банківські) рахунки на предмет, чи підлягають їх дані автоматичному обміну (CRS), тобто, чи є рахунки підзвітними. Дані за підзвітними рахунками надсилаються фінансовою установою до компетентних фінансових органів своєї держави, які, у свою чергу, пересилають ці дані до компетентних фінансових органів держави, резидентом якої є власник фінансового рахунку.
Як наслідок, фінансові органи держави, резидентом якої є власник підзвітного рахунку, одержують можливість перевірки декларування та сплати податків з урахуванням виплат та накопичень на іноземному фінансовому рахунку.
Які рахунки підпадають під дію CRS?
Відповідно до Стандарту, МСАА та ст. 39-3 ПКУ автоматичному обміну підлягають дані лише Підзвітних рахунків .
При цьому пп. 14.1.146-1 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, даючи визначення Підзвітному рахунку, відсилає до відповідних визначень, закріплених в Угоді про поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) та/або Стандарті.
Отже, Підзвітним рахунком є рахунок, який належить одному чи більше Підзвітним особам або Пасивній НФО (в рамках даної консультації детально не розглядається) з однією або декількома Контролюючими особами, які є Підзвітними особами, за умови, що він ідентифікований як такий згідно з належною процедурою перевірки згідно із Розділами II-VII Стандарту.
Підзвітними особами є резиденти іншої держави (Підзвітної юрисдикції), а у прив’язці до конкретної держави така особа називається «Особа підзвітної юрисдикції».
Відповідно до Розділів II-VII Стандарту визначено такі особливості перевірки рахунків:
- За відкритими рахунками фізичних осіб:
- За Рахунками з Низькою вартістю (тобто менше 1000 000 доларів США) резидентність власника рахунку може визначатися згідно з наявними документальними даними (доказами) про поточне місце проживання фізичної особи. За відсутності Документальних доказів використовується електронний пошук даних, за якого будь-які дані про резидентність в іншій юрисдикції можуть бути визнані як достатні.
- За Рахунками з Високою вартістю (тобто більше 1000 000 доларів США) резидентність власника рахунку визначається, в першу чергу, за допомогою електронного пошуку даних, що позбавляє власника рахунку використовувати лише письмові докази своєї резидентності .
- За новими рахунками фізичних осіб проводиться перевірка з метою встановлення резидентності власника рахунку.
- За відкритими рахунками юридичних осіб:
- Рахунки із залишком або вартістю не більше 250 000 доларів США не підлягають перевірці та звітності.
- Рахунки із залишком або вартістю понад 250 000 доларів США не підлягають перевірці, а за певних додаткових умов — і звітності.
- За новими рахунками юридичних проводиться перевірка з метою визначення необхідності звітності.
Отже, вирішальним чинником того, чи підлягає рахунок автоматичному обміну інформацією, є резидентність власника рахунку (Підзвітної особи). Якщо власник рахунку проживає у країні, де знаходиться банк (фінансова установа), то автоматичний обмін не застосовується. Якщо ж фінансова установа встановить, що відкриває або обслуговує рахунок для нерезидента, дані такого рахунку підлягатимуть автоматичному обміну з державою, резидентом якої є власник рахунку.
Які дані передаються у рамках CRS?
Автоматичному обміну підзвітним рахунком підлягають такі дані:
- для фізичної особи – власника рахунку (Підзвітна особа), – ім’я, адреса, юрисдикція (юрисдикції) резидентства, ІПН, дата та місце народження;
- для організації (юридичної особи), у якої контролюючою особою є одна або кілька Підзвітних осіб, – найменування, адреса, юрисдикція (юрисдикції) резидентства та ІПН, а також ім’я, адреса, юрисдикція (юрисдикції) резидентства, ІПН, дата та місце народження кожної Підзвітного особи;
- номер рахунку або його функціональний еквівалент у разі відсутності номера;
- найменування та ідентифікаційний номер фінансової установи, в якій відкрито рахунок;
- залишок або вартість рахунку станом на кінець відповідного календарного року або іншого звітного періоду, або якщо рахунок було закрито протягом відповідного року або періоду, — на момент закриття рахунку;
- у разі Депозитного рахунку — загальновалова суму відсотків, виплачених або нарахованих на рахунок протягом календарного року чи іншого звітного періоду;
- іншу інформацію в окремих випадках.
CRS в Україні
«19» серпня 2022 р. Державна податкова служба України приєдналася до МСАА.
«28» квітня 2023 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – «Закон»). Деякі положення Закону набирають чинності «30» червня 2023р. та «01» січня 2024 р.
Як наслідок, CRS є обов’язковою складовою фінансової та податкової сфери в Україні.
CRS для українських громадян та бізнесу
CRS, а разом з ним і Закон, багато в чому встановлює обов’язки для фінансових установ, зокрема банків, що є вузькою темою і не розглядатиметься в рамках цієї статті. Розглянемо лише ті положення, які можуть бути цікавими для громадян України та бізнесу.
Для тих, хто має вже відкриті банківські рахунки за межами України, важливо визначитися, резидентом якої країни він/вона є і уточнити (оновити) ці дані у банку. Як зазначалося вище, за Рахунками з Низькою вартістю (до 1 000 000 доларів США) банки можуть обмежитися Документальними доказами поточного місця проживання власника рахунки для визначення резидентности . Це означає, що наявність доказів постійного місця проживання у країні, де відкрито банківський рахунок (сумою менше 1 000 000 доларів США) може позбавити автоматичного обміну інформацією з Україною.
Особливо актуальним це може бути для українців, які переїхали з України у 2022 р.: якщо закордонний банк (країни проживання українця) матиме документальні дані про проживання українця у відповідній країні, то банк може ідентифікувати українця як резидента своєї країни та не передавати дані щодо рахунку в рамках CRS (при дотриманні вищезгаданого ліміту за рахунком).
Для бізнесу та громадян, які відкриватимуть нові рахунки за кордоном, перед відкриттям банківського рахунку необхідно попередньо здійснити ретельне податкове планування та реструктуризацію бізнесу (детальніше за посиланням) з урахуванням того, що, скоріш за все, їхні дані по рахунках потраплятимуть до Державної податкової служби України.
При цьому слід пам’ятати, що про зміну статусу податкового резидента необхідно повідомляти свій банк, наприклад, в Україні, згідно з ппп. 39-3.2.2.1. пп. 39-2.2.2. п. 39-2.2. ст. 39-2 ПКУ – протягом 30 календарних днів. Недотримання цього правила може стати причиною того, що визначення статусу резидента тієї чи іншої країни здійснюватиметься банком самостійно.
Рекомендовані статті для прочитання:
Чи потрібно уточнювати податкову резидентність своєму банку?
Про оподаткування дивідендів, що виплачуються в Австрію
Юридична фірма «Зільвер» у Facebook
Юридична фірма «Зільвер» у Instagram
Юридична фірма «Зільвер» у LinkedIn