Для всіх громадян України, які постійно проживають за межами України, актуальним є питання повідомлення українського банку про свою (податкову) резидентність.
У нашій статті про автоматичний обмін інформацією ми вже інформували Вас про те, що фінансові установи (банки) та податкові органи здійснюють обмін інформацією про відкриті рахунки громадян у різних країнах (учасниках Конвенції).
В іншій нашій статті про податкову резидентність ми розглядали питання визначення податкової резидентності та доведення податковим органам факту певної податкової резидентності.
Також у статті про податкову звітність українців, які мешкають за кордоном, ми розкривали питання необхідності подання звітності тими громадянами України, які виїхали на постійне місце проживання за межі України.
Усі перелічені публікації пов’язані з питаннями податкової звітності та сплати податків, зокрема із питанням подвійного оподаткування.
Водночас, найчастіше громадяни України, які проживають за кордоном, стикаються з необхідністю оновлювати свої дані в українських банках, де серед іншого потрібно вказувати своє актуальне постійне місце проживання та визначати свою податкову резидентність. І саме за консультаціями з таких питань часто звертаються до наших юристів.
Наводимо найпопулярніші запитання та відповіді наших юристів на них:
Чи потрібно уточнювати податкову резидентність банку? Чи потрібно вказувати своє місце проживання за межами України українському банку?
Так, такий обов’язок повідомляти банк про зміну своєї податкової резидентності встановлено законодавством. Зокрема , п.п.п. 39-3.2.2.1 . п.п. 39-3.2.2 . п. 39-3.2. ст. 39-3 ПК України закріплено, що власники рахунків зобов’язані протягом 30 календарних днів повідомити фінансового агента про зміну свого податкового резидентства з метою Загального стандарту звітності CRS та/або їх статусу для цілей Угоди FATCA та або про зміну відповідного статусу контролюючої особи.
Яка відповідальність за неповідомлення українського банку про зміну податкової резидентності ?
Відповідно до п. 118 -1.8. ст. 118 -1 ПК України умисне надання власником рахунку документів самостійної оцінки CRS стосовно себе та/або стосовно його контролюючих осіб у випадках, передбачених статтею 39-3 ПК України, з недостовірними відомостями, що призвело до невстановлення підзвітності рахунку для власника рахунку та/або для його контролюючих осіб, тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Таким чином, згідно з п. 118 -1.8. ст. 118 -1 ПК України відповідальність настає не за ненадання (не поновлення) інформації, а за подання неправдивої інформації.
У разі виникнення ризиків притягнення до відповідальності за п. 118-1.8. ст. 118 -1 ПК України рекомендуємо не вирішувати питання самостійно, а звертатися до наших юристів, які спеціалізуються на податкових спорах. Кваліфіковані юристи допоможуть оскаржити рішення податкової служби в адміністративному та судовому порядку.
Разом з тим слід враховувати, що невиконання вимог банку може стати причиною блокування і навіть закриття рахунку, і оскаржити такі дії банку часто не має сенсу.
Як банк визначатиме податкову резидентність ?
Про те, як визначається податкова резидентність і як можна довести статус податкового нерезидента, ми розповідали в нашій статті за посиланням.
Можна доповнити лише положеннями абз. 2 статтею 39-3 ПК України, згідно яких, Якщо під час застосування заходів належної комплексної перевірки фінансовий агент має підстави вважати, що особа одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS така особа вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції.
Однак, наведена норма адресована фінансовим установам (банкам), а у спорах із податковою службою можуть знадобитися додаткові аргументи.
Юридична фірма «Зільвер» у Facebook
Юридична фірма «Зільвер» у Instagram
Юридична фірма «Зільвер» у LinkedIn