Закон № 466-IX від 16.01.2020 р вніс багато змін в податкове законодавство України. Серед одних з таких змін – правила оподаткування податком на прибуток української компанії, яка отримує доходи від «офшорних» компаній або певних організаційно-правових форм підприємств в окремих країнах.
Зокрема, зазначений закон доповнив Податковий кодекс України (далі – ПКУ) підпунктом 140.5.5-1, який встановлює ще одне правило збільшення фінансового результату . Згідно з цим положенням фінансовий результат збільшується на 30% вартості товарів (в т.ч. необоротних активів), робіт і послуг (крім контрольованих), які реалізовані на користь:
- Нерезидентів, зареєстрованих в переліку, встановленому Кабінетом міністрів України.
- Нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена в перелік, затверджений Кабінетом міністрів України.
• Слід враховувати, що дані переліки переглядаються час від часу. Це означає, що при збігу певних умов, продаж софту своїй підконтрольній компанії в штаті Делавер (США) або Естонії буде означати обов’язкове донарахування прибутку в розмірі 30% від суми продажу. Таким чином, законодавець намагається виключити можливість акумулювати прибуток за кордоном без її оподаткування в Україні. Іншими словами, якщо українське ТОВ продає софт естонській компанії для перепродажу в ЄС, або делаверській компанії для перепродажу в США, то отриманий дохід потрібно буде помножити на коефіцієнт 1,3 при нарахуванні податку на прибуток. Разом з тим, існує декілька «АЛЕ»:
- Якщо з першим списком все зрозуміло, – це найчастіше офшорні юрисдикції (включаючи Республіку Кіпр, країну-члена ЄС), то ось другий список необхідно вивчати більш детально. В основному в цьому списку партнерства і командитні товариства, звільнені від оподаткування. Однак, в ньому є такі форми як:
– Lepinguline investeerimisfond – Республіка Естонія;
– Limited liability partnership і Limited liability company – штати США Делавер, Каліфорнія, Невада, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Техас, Флорида.
Тому Вам має сенс перевірити свою компанію, чи не відноситься її форма до затвердженого списку. У більшості випадків IT-компанії використовують інші організаційно-правові форми, а відповідно, і новий пункт ПКУ не застосовується, і можна не донараховувати податок на прибуток. 2. Якщо ж організаційно-правова форма зі списку збіглася з Вашою компанією, для уникнення донарахувань необхідно мати підтвердження, що ціна сформована відповідно до принципу «витягнутої руки». Про даний принцип багато написано, коротко його можна охарактеризувати як «принцип ринкової ціни». Іншими словами, необхідно підготувати і мати докази того, що ціна є справедливою, а не заниженою.
Оскільки формування ціни в сфері IT не завжди підлягає об’єктивній оцінці з боку, на практиці доводити до ситуації, представленої в п. 2, небажано. Будь-які суперечки з фіскальними органами щодо вартості того чи іншого софта будуть складними, витратними та тривалими. У більшості випадків справа дійде до звернення в суд, а значить витрат на адвокатів і експертів.
Тому загальний висновок: уникайте замовлень з боку офшорних компаній і компаній з організаційно-правовою формою з іншого списку.
Додатково є можливість використовувати ТОВ на єдиному податку, що автоматично звільняє від необхідності платити податок на прибуток, однак в будь-якому випадку робота з компаніями зі списків буде впливати на розмір дивідендів такого спрощенця.
Крім усього іншого, в даному підпункті ПКУ зазначено, що він не застосовується до контрольованих операцій, які детально розглянуті в багатьох інших матеріалах і продовжують бути темою дискусій багатьох фахівців.
У світлі нововведень важливо розуміти, що при наявності ознак контрольованої операції фінансовий результат буде коригуватися не згідно пп. 140.5.5.1 ПКУ, а згідно з пп. 140.5.1. і пп. 140.5.2 ПКУ.
Ознаки контрольованої операції встановлено в п. 39.2 Податкового кодексу України. Контрольованою операція визнається, якщо вона здійснюється між пов’язаними особами, здійснюється через посередника, здійснюється з підприємствами з наведених вище переліків.
Цікаво, що якщо нерезидент сплачує податок на прибуток за місцем реєстрації (незалежно від ставки), то наявність його організаційно-правової форми в списку, за умови відсутності інших ознак контрольованості, буде свідчити про те, що операція не є контрольованою.
Таким чином, якщо Ви продаєте свій софт через компанію в Делавері, яка з Вами безпосередньо не пов’язана, не є комісійною компанією, і яка платить податок на прибуток за місцем реєстрації, ознаки контрольованості будуть відсутні. І саме в такому випадку буде застосовуватися пп. 140.5.51 ПКУ. Тому доведеться повертатися до п. 2 даної консультації і доводити «ринковість» ціни софта.
Висновок: перевірте свою структуру бізнесу і виключіть роботу з підприємствами з названих вище списків. Якщо ж це неможливо, доповніть структуру компаніями не зі списків або хоча б ТОВ на єдиному податку.
У будь-якому випадку, якщо Вам знадобиться допомога юриста-міжнародника, юриста з податкових питань, IT-юриста, наша команда досвідчених адвокатів і юристів допоможе Вам змінити структуру бізнесу з метою оптимізації податкового навантаження та захисту власності і доходів. Звернутися до команди юридичної компанії «Зільвер» Ви можете за тел: + 38 050 140 95 60, e-mail: info@zilver.com.ua.
Інші консультації за даною тематикою:
Про контрольовані іноземні компанії
BEPS в Україні таміжнародний бізнес
Доходи від інвестицій за кордон
Ліцензія для інвестицій за кордон
Юридична компанія “Зільвер” в Facebook
Юридична компанія “Зільвер” в Instagram