«28» квітня 2020 р. вступив в силу новий закон у сфері фінансового моніторингу (далі – «Закон»). Таке явище, як фінансовий моніторинг (далі – «ФінМон») діє в Україні давно, і багато з ним стикалися. Розглянемо лише ті зміни, які можуть торкнутися громадян і ФОП, а не бізнесу або випадків відмивання коштів.

Мета ФінМона – боротьба і протидія нелегальним доходам та фінансуванню тероризму, незаконної торгівлі (обороту) зброї та інше.

Існує ряд суб’єктів, які здійснюють ФінМон: банки, страхові компанії, нотаріуси та ін. Найбільш актуальним і повсякденним є ФінМон, здійснюваний банками.

Якщо розглядати роботу банків в сфері переказу коштів, то закон встановлює, що банки зобов’язані:

  • Перевіряти легальність фінансової операції та джерела походження коштів.
  • Проводити ідентифікацію особистості відправника / одержувача (тобто отримати документи про них (паспорт, номер ДРФО (ІПН), витяг про реєстрацію в ЄДР тощо).
  • Проводити верифікацію (встановлювати, чи дійсно відправник дав згоду на здійснення переказу грошей).
  • Інше.

Перевірка легальності, як і вся процедура ФінМона є обов’язковою згідно із законодавством Закону тільки щодо фінансових операцій на суму понад 400 тис. грн., в разі: видачі / передачі готівки, перерахування грошових коштів за кордон, інше. Правда, банк має право сам доповнювати перелік перевірених угод.

В іншому, Закон зобов’язує банки проводити ідентифікацію і верифікацію платника / одержувача.

Верифікація і ідентифікація – процедури, які проходили всі, коли відкривали банківський рахунок: надавали документи про себе, підтверджували свою особистість.

Відповідно, якщо у відправника / одержувача відкритий рахунок в банку і він відправляє / отримує грошові кошти через свій рахунок, значить ідентифікація / верифікація проходять автоматично при роботі з клієнт-банком. Тому, нове правило закону про те, що перерахування грошових коштів на суму 5000 грн. і більше можливо тільки за умови ідентифікації та верифікації, обмежує відправку та отримання грошових коштів через термінали без використання особистих банківських карток або інших ідентифікаторів.

У законі відсутнє обмеження по кількості зарахувань грошових коштів на карту. Але згодом будуть видані регламенти, які більш детально визначать, які угоди банкам наказано вважати сумнівними і доповідати про них в уповноважені органи.

З великою часткою ймовірності в майбутньому банки будуть жорсткіше контролювати постійні надходження / відправлення грошових коштів людьми, які не є ФОП. Таким чином, можливо, держава за допомогою банків спробує подолати незадекларовану торгівлю товарами на постійній основі (без відкриття ФОП).

Перекази між власними рахунками в різних банках також не обмежені, оскільки клієнти в них вже ідентифіковані та веріфіковані (ч. 9 ст. 14 Закону).

Не доведеться проходити ідентифікацію та верифікацію (надавати паспорт, входити в особистий кабінет Банк-онлайн) для: сплати податків, зняття коштів з власного рахунку.

Однак в касі банку все одно можуть зажадати паспорт (на розсуд банку).

Що буде, якщо банк вважатиме переказ сумнівним?

У разі «підозрілої фінансової операції» банки можуть призупинити її, вимагати додаткові документи. Мета: перевірити джерело грошей, мету їх перерахування, контрагентів (чи не внесені вони в «чорні списки»).

Таке розслідування може тривати від 7 до 30 робочих днів з повідомленням компетентних органів. Підсумок може бути різний: від розблокування рахунків до кримінальних справ.

Слід зазначити, що дане право банків на перевірку не пов’язане з вище представленим правилом «про 5000 грн.», воно існувало і раніше. Деякі могли стикатися з ним, коли здійснювали значні фінансові операції.

Решта змін стосуються роботи з нерезидентами, публічними особами та інше, що в меншій мірі стосується обивателя. 

За фінансово-правовими питаннями, юридичними суперечками з банками, валютному і податковому законодавству Ви можете звернутися в Юридичну компанію «Зільвер».

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Обов'язкові поля помічені із *

Post comment