С «30» марта 2020 года много шума о том, что украинский закнодатель принял закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», которым арендаторы освобождены от оплаты помещений. Арендаторы и арендодатели со своими юристами, адвокатами, финансистами и менеджерами вцепились в вопрос: освобождает ли закон всех арендаторов от уплати арендной платы, или такое освобождение коснется только ресторанов, магазинов, ТРЦ?
И, с официальным опубликованием «02» апреля 2020 года текста закона в Голосе Украины, все стало ясно: арендаторам порка искать другие аргументы в Гражданском и Хозяйственном кодексе.
Причиной стал измененный текс п. 14 в названном законе.
Предлагаем убедиться самостоятельно:
| Законопроект доопрацьований (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68479) | Закон опублікований (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20)
Публікація: http://www.golos.com.ua/article/329624 |
| 14. З моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу. | 14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу». |
Исходя из отличий, помощь адвоката и узкоспециализированного в арендных отношениях юриста не понадобится, чтобы понять: императива нет. А значит, необходимо или искать другие основания в законодательстве, или продолжать вести переговоры.