Усиновити дитину з метою прийняття її в свою сім’ю на правах дочки або сина можна за наявності наступних умов:
— дитина, яку всиновлюють, має бути віком не старше 18 років (у виняткових випадках за рішенням суду можна усиновити повнолітню особу – старше 18 років);
— усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа не молодше 21 року (у виняткових випадках дозволяється усиновити дитину родичу, який не досяг 21 року);
— усиновлювачем дитини може бути особа, яка старша за дитину на 15 років;
— в разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці між ним і усиновлювачем не може бути менше, ніж 18 років;
— усиновлювачами дитини не можуть бути особи однієї статі (наприклад, дві жінки не можуть усиновити одну і ту ж дитину);
— особи, які не перебувають у шлюбі, не можуть усиновити одну і ту ж дитину (якщо чоловік і жінка не перебувають у шлюбі, проте проживають однією сім’єю, суд може дозволити усиновити їм дитину);
— дитина, яка має лише матір, не може бути усиновлена чоловіком, з яким його мати не перебуває у шлюбі (виключення, — якщо мати проживає з таким чоловіком однією сім’єю);
— дитина, яка має лише батька, не може бути усиновлена жінкою, з якою її батько не перебуває у шлюбі (виключення, — якщо батько проживає з такою жінкою однією сім’єю).
Особи, які бажають бути усиновлювачами дитини, в першу чергу, повинні стати на облік в службі у справах дітей за місцем свого проживання. Для цього в службу подається письмова заява. До заяви додається також необхідний перелік документів, який передбачений Порядком здійснення діяльності по усиновленню і здійсненню нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою КМУ від 08.10.2008 р. № 905.
Вирішуючи питання про усиновлення, служба у справах дітей бере до уваги наявність обставин, при яких особи не можуть бути усиновлювачами. Зокрема, не можуть бути усиновлювачами особи, які:
— обмежені в дієздатності;
— визнані недієздатними;
— позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були відновлені;
— були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасоване або визнане недійсним (була припинена опіка, піклування або діяльність приймальної сім’ї, або дитячого будинку родинного типа) з їх вини;
— перебувають на обліку або на лікуванні в психоневрологічному або наркологічному диспансері;
— зловживають алкогольними напоями або наркотичними речовинами;
— не мають постійного місця проживання і постійного заробітку (доходу);
— хворіють на недуги, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України;
— є іноземними громадянами, які не мають шлюбних відносин, крім випадків, коли іноземний громадянин є родичем дитини;
— були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі і гідності, статевої свободи і статевої недоторканості, проти суспільної безпеки, громадського порядку і моральності, у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за інші злочини, , або мають непогашену, або не зняту у встановленому законом порядку судимість за скоєння інших злочинів;
— за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
— є особами без громадянства;
— знаходяться у шлюбних відносинах з особою, яка відповідно до норм Сімейного кодексу України не може бути усиновлювачем (наприклад, зловживає алкогольними напоями або наркотичними речовинами тощо).
Крім того, не можуть бути усиновлювачами і особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Крім перевірки документів і осіб кандидатів в усиновлювачі, служба у справах дітей проводить обстеження житлово-побутових умов заявників. При позитивному розгляді питання про усиновлення служба складає і видає кандидатам висновок про можливість бути усиновлювачами. Термін дії такого висновку складає один рік від дати видачі, проте він може бути продовжений, але не більше ніж на один рік.
Що стосується громадян України, які проживають за межами України, а також іноземних громадян, — то вони подають документи на усиновлення в Міністерство соціальної політики України. Перелік необхідних документів передбачений п. 33 Порядка здійснення діяльності по усиновленню і здійсненню нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою КМУ від 08.10.2008 р. № 905.
Наступним етапом в процедурі усиновлення дитини є подача кандидатами в усиновлювачі заяви до суду (подається за місцем проживання кандидатів).
Судовий порядок розгляду питання про усиновлення є обов’язковим. Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України усиновлення дитини здійснюється лише на підставі рішення суду. Якщо дитину, яка має українське громадянство, але при цьому проживає за межами території України, збирається усиновити громадянин України, то процедура усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві. Усиновлення іноземцями дитини, яка є громадянином України, здійснюється у відповідних органах держави, на території якого проживає дитина.
Також рекомендуємо до ознайомлення інформаційну довідку від Міністерства закордонних справ України.
Наші адвокати в м. Києві і м. Дніпро мають успішний досвід з юридичного супроводу усиновлення дітей і готові допомогти у вирішенні даного питання. Зв’язатися з фахівцями юридичної фірми «Зільвер» можна за телефонами: +380501409560, email: info@zilver.com.ua.