Ті, хто стикався з кримінальною відповідальністю, задавалися питанням про строки давності в українському кримінальному процесі. Звичайно ж, в першу чергу інтерес викликає можливість уникнення кримінального переслідування через сплив строків давності.
Кримінальний кодекс України передбачає два варіанта застосування строків давності:
1) для звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України);
2) для звільнення від кримінального покарання (ст. 80 КК України).Принципова відмінність між вказаними двома «звільненнями» полягає в тому, що в разі звільнення від кримінальної відповідальності, у людини буде відсутня судимість з усіма наслідками, що випливають звідси.
Звільнення від кримінальної відповідальності застосовується при одночасній наявності трьох умов:
1) закінчення визначених у законі строків;
2) не здійснення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;
3) відсутність ухилення особи від слідства або суду.
Строки давності розподілені в залежності від виду вчиненого злочину. У разі, якщо особою скоєно кілька видів злочинів, строки давності щодо кожного з діянь, які складають сукупність злочинів, обраховуються самостійно.
Початковим моментом відліку строку давності є день вчинення особою злочину. При скоєнні приготування до злочину або замаху на злочин строк давності починає спливати з дня припинення злочинного діяння з причин, не залежних від волі винного. Строки давності починають спливати з 00 годин тієї доби, які настали після доби вчинення злочину, строк давності закінчується після того, як минула передбачена ст. 49 КК України кількість повних років, о 24 годині останньої доби відповідного терміну.
Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки (згідно зі ст. 49 КК України):
1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п’ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2;
4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Слайд в Instagram із вказаними строками Ви можете знайти за посиланням.
При цьому згідно зі ст. 12 КК України:
- кримінальним проступком є діяння, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
- нетяжким злочином визнається той злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
- тяжким злочином визнається той злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
- особливо тяжким злочином визнається той злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Обчислення строку давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг строку давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання. В такому випадку особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років.
Обчислення строку давності переривається, якщо до закінчення вищевказаних строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Кримінальне законодавство передбачає також звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку. Так, стаття 106 КК України встановлює такі строки давності щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку:
1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку;
2) п’ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину;
3) сім років – у разі вчинення тяжкого злочину;
4) десять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Що стосується зазначених осіб встановлюються такі терміни виконання обвинувального вироку:- два роки – у разі засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;- п’ять років – у разі засудження до покарання, у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин;- сім років – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п’ять років за тяжкий злочин;- десять років – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: якщо дотримані умови, необхідні для звільнення від кримінальної відповідальності, а саме: закінчилися визначені в законі строки; особа не вчинила протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; особа не ухилявся від слідства і суду, – то в такому випадку передбачається звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Як вже зазначалося, українське кримінальне законодавство (ст. 80 КК України) передбачає також можливість звільнення від кримінального покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Самі терміни для такого звільнення збігаються з уже розглянутими з ст. 49 КК України: 2, 3, 5, 10 і 15 років.
Обчислення строку давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня появи засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, при цьому терміни в 2, 3, 5 років подвоюються.У разі вчинення до закінчення термінів давності нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого, перебіг давності переривається. Обчислення строків в таких випадках починається з дня вчинення нового злочину.Слід зазначити, що давність не застосовується ні до звільнення від відповідальності, ні до звільнення від покарання у разі вчинення злочину проти миру і безпеки людства.Питання про застосування давності до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом.
Адвокати ЮФ «Зільвер» допоможуть Вам розібратися з порядком застосування строків давності в кримінальному процесі, а при необхідності, і захистять інтереси в судах Київської та Дніпропетровської областей у кримінальній справі. Зв’язатися з нами можна за телефонами: +38 050 140 95 60, +38 098 002 78 25, e-mail: info@zilver.com.ua.
Рекомендуємо юридичні консультації:
Компенсація моральної шкоди, яка була спричинена кримінальним провадженням, яке було згодом закрите
Щодо строків досудового провадження (у кримінальному провадженні)
Про строки предявлення позовної заяви у кримінальній справі
Нічого не відбувається після відкриття кримінального провадження
Свідок у кримінальному процесі
Юридична компанія «Зільвер» в Facebook
Юридична компанія «Зільвер» в Instagram