Спадкування в Україні можливо після смерті людини (спадкодавця) або визнання його/її померлим.

Спадкування буває за заповітом і за законом.

Будь-яка особа може оформити заповіт (посвідчивши його нотаріально або іншим встановленим шляхом), визначивши особу (осіб), яка повинна стати спадкоємцем. Заповіт можна змінювати, скасовувати.

Спадкування за законом означає, що спадкоємцями виступають особи, які мають право на спадщину відповідно до положень законодавства в разі відсутності заповіту або в разі, коли законодавство гарантує обовязкову частку спадкоємцю у спадковому майні. .

Також слід пам’ятати, що існують положення про обов’язкову долю у спадщини. Зокрема, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) і непрацездатні батьки (тобто, особи, які перебувають на утриманні) спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка б належала їм при спадкуванні за законом. Така обов’язкова частка може бути змінена тільки в судовому порядку через особливості відносин між спадкоємцем і спадкодавцем.

За загальним правилом, спадкоємці повинні подати заяву про вступ у спадщину протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини (день смерті або визнання померлим). Якщо спадкоємець постійно проживав з спадкодавцем на момент відкриття спадщини, то подача такої заяви не обов’язкова. Проте для оформлення правоустановчих документів на нерухомість, транспортні засоби, банківські вклади все одно необхідно отримати свідоцтво про спадкування (або підтвердити вступ у спадщину у судовому порядку).

 Встановлені наступні черги спадкування:

1-а: діти, подружжя, батьки;

2-а: рідні брати і сестри, дід і бабка;

3-я: рідні дядько і тітка;

4-а: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

5-а: інші родичі до 6-го ступеня споріднення.

Відповідно до українського законодавства частки спадкоємців однієї черги є рівними, якщо інше не визначене у заповіті. При цьому спадкування здійснюється в певному порядку: тільки якщо відсутні спадкоємці певної черги, тоді можуть вступати у спадщину спадкоємці наступної черги. В разі смерті одного із спадкоємців до вступу у спадщину вже його спадкоємці можуть отримати його долю у першій спадщині (так звана спадкова трансмісія).

При розподілі спадкового майна спадкоємці можуть вимагати виділу майна в натурі. А ті, хто мешкав з спадкодавцем однією сім’єю не менше 1 року до моменту відкриття спадщини, мають переважне право на виділення в натурі предметів звичайної домашньої обстановки. Також привілейоване право на виділ в натурі майна мають ті особи, які володіли спадковим майном з спадкодавцем на праві спільної власності.

Доволі часто одночасно зі вступом у спадщину виникає питання погашення боргів спадкодавця (наприклад, по кредитам). Слід пам’ятати, що у кредиторів є 6 місяців з дня, коли вони дізнались чи повинні були дізнатись про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які вступили у спадщину (при цьому вимога пред’являється незалежно від встановленого строку погашення боргу), а в разі якщо кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право предявити свої вимоги протягом 1 року від настання строку вимоги. Якщо кредитор пропустить вказані строки, то він позбавляється права вимоги до спадкоємців за боргами спадкодавця. В свою чергу, український законодавець зобов’язав спадкоємців повідомити кредиторів про відкриття спадщини. Тому, порушивши цей обов’язок, спадкоємці можуть потім не довести, що кредитор мав дізнатись про відкриття спадщини.

Якщо кредитор звернувся в установлений строк, і його вимоги підлягають задоволенню, то спадкоємці повинні погасити борги спадкодавця в повному обсязі, але не більше вартості майна, що прийняте у спадщину. Таким чином, спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах вартості отриманого ним спадкового майна.

Зі спливом 6-місячного строку для подачі заяв спадкоємцями нотаріус оформлює спадщину і видає свідоцтво про спадкування.

Сторони можуть добровільно розподілити між собою спадщину, про що детальніше написано в пам’ятці «Добровільний розподіл спадщини».

В разі виникнення спорів відносно спадщини сторони можуть звернутись до суду.

 

Консультації по телефону, в електронній пошті ПЛАТНІ! Тільки в коментарях внизу надаються вільні від плати юридичні консультації на вибір адміністрації сайту.

 

Юристи і адвокати компанії «Зільвер» можуть надати додаткову юридичну консультацію та захистити Ваші інтереси в судах, державних органах чи на переговорах. Контакти юридичної фірми «Зільвер»: +380501409560, е-mail: info@zilver.com.ua.

 

Деякі судові справи АО “Модус Зільвер” відносно спадкування (облік ведеться починаючи з 13.12.2023 р.):

  1. Виграли справу в суді про визнання права власності в порядку спадкування.
  2. Верховний Суд залишив рішення в силі (“23” січня 2026 р.).
  3. Захистили клієнтку в суді (“02” березня 2026 р.). 

 

 

Читайте ще:

Добровільний порядок розподілу спадщини

 

Юридична компанія «Зільвер» в Facebook

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram

Юридична компанія «Зільвер» у LinkedIn

Юридична компанія “Зільвер” у Telegram

 

12 коментарів

  1. Таке питання: є сім’я, чоловік та дружина. Чоловік хоче написати заповіт на квартиру, куплену у шлюбі, але свідоцтво про право власності оформлене на дружину. Чоловік може так вчинити? У разі смерті чоловіка квартира належить дружині повністю за свідченням? Діти чоловіка (від першого шлюбу) зможуть заперечувати та претендувати на квартиру?

    • Людина може заповідати належне їй майно. То ж, якщо чоловікові наледить 1/2 квартири (як такої, що прдбана поружжям у шлюбі), то він може заповідати дану долю. З формулюванням заповіту допоможе нотаріус.
      Діти можуть претендувати тільки за певних умов, зокрема, якщо в них є право на обовязкову долю (неповноліттні, на утриманні у батька тощо).
      Заперечувати проти заповіту діти мають право, але чи призведе це до бажаних ними результатів, – залежить від конкретних обставин.

  2. Добрий день! Підкажіть, будь ласка, 2017р(6 років тому) помер тато. 1-ша лінія: донька, син, дружина. Донька та син пишуть відказну від права на спадщину, дружина повноцінно оформлює все майно на себе. 2024р.: Син дуже агресивно та наполегливо вимагає 3-тю частину майна, мама(дружина померлого тата) жива, здорова. Чи має він(син) на те якісь юридичні підстави? Щиро дякую!

    • Доброго дня! Якщо спадкоємець відмовився від спадщини, то вимагати зміни порядку спадкування він може тільки за наявності виключних підстав. За загальним правилом змінити порядок спадкування за таких умов, в т.ч. враховуючи сплив строків, не можна.

  3. Питання : є сім.я : чоловік, дружина та син, проживають у квартирі, яка отримана чоловіком в порядку спадкування в період шлюбу. Є також повнолітня дочка чоловіка від першого шлюбу. Чи буде претендувати на квартиру дочка чоловіка у разі його смерті . Якщо да, яким чином будуть визначені долі спадкоємців ?

    • Всі діти спадкують майно за законом, за деякими виключеннями. За заповітом повнолітні спадкують тільки якщо вони визначені в заповіті.

      • Доброго дня.
        Питання: 20 років тому була родина-чоловік, жінка, 2 дорослих сина. Чоловік проживав з дружиною у квартирі, сини жили окремо. Жінка померла, сини не подавали заяву про вступ у спадщину.
        Через деякий час чоловік одружився з жінкою, що мала дорослих синів, які також жили окремо.
        Згодом чоловік помер, заповіту немає.
        Як за законом буде розподілена спадщина?
        Дякую.

        • Розподіл спадщини залежить від багатьох чинників, наданої Вами інформації замало для формування вірної відповіді.
          За загальним правилом: дружина і 2 рідні сини. Але вбачається дуже банато можливих варіацій в залежності від різних факторів

  4. Померла прабаба, її діти (двое) подали заяву на спадщину, але тільки один із них вступив в право власності на будинок, за законом йому відійшло половина будинку. Інший спадкоемець мешкає в Білорусі, тому не зміг приїхати і прийняти право власності. Пройшло 20 років, всі ці роки податок на землю і комунальні послуги платили родичі які прийняли спадщину. Питання: кому належить друга половина будинку, якщо той спадкоємець що не прийняв право власності помер?

    • За українським законодавством, якщо спадкоємець не прийняв спадщину і помер, його частка переходить до його спадкоємців у порядку черги (спадкова трансмісія). У цьому випадку, друга половина будинку належить спадкоємцям померлого родича (його дітям, дружині чи батькам). Якщо вони не подадуть заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, право на цю частку можна втратити.
      Для визнання права власності на відповідну частку необхідно звертатись до суду. Відповідно, необхідно визначити підстави для визнання права власності на таку частку.

  5. Квартира була приватизована в рівних частках на 4-х осіб – батько, мати, двоє дорослих дітей. Батько помер, і виникає питання спадщини його 25% володіння квартирою. Дитина No 2 давно виїхала з квартири і з міста, і не виходить на звʼязок/з нею неможливо звʼязатися. Що відбувається в такому випадку – якщо є співвласник квартири, який є спадкоємцем, але він не зʼявляється, не бере ніякої участі у спадковій заяві/справі? Як мати має подавати спадкову заяву при відсутності одного спадкоємця?

    • Зайву подають спадкоємці окремо один(одна) від одного. Якщо хтось із спадкоємців не подасть заяву про вступ у спадщину протягом встановленого законом строку (6 міс.), – спадкують ті, хто звернувся із відповідною заявою. Дане питання краще узгоджувати із нотаріусом, який відкриє справу.

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Обов'язкові поля помічені із *

Post comment