Оспорювання і визнання, права та обов’язки
Не рідкісна ситуація, коли чоловік та жінка давно не живуть разом, але свій шлюб з якихось причин офіційно не розірвали. Чим для чоловіка загрожує такий стан справ? Народженням у жінки дитини від іншого чоловіка!
Справа в тому, що у відповідності з українським законодавством батьком дитини вважається чоловік, який на момент народження перебував у офіційному шлюбі з матір’ю дитини, що і відображається в актовому записі про народження дитини. Такий запис про батьківство автоматично накладає на чоловіка цілий ряд обов’язків по відношенню до дитини. Зокрема, батько нарівні з матір’ю зобов’язаний утримувати дитину до досягнення нею 18- річного віку, а в разі продовження навчання після школи — до 23 років. Виховання, турбота, захист — це само собою.
Якщо дитина своя, то ці зобов’язання для нормального чоловіка почесні і приємні. А от якщо біологічним батьком є хтось інший …
Виправити таку ситуацію (оспорити своє батьківство) чоловік може тільки через суд, подавши позов про виключення запису про його батьківство з актового запису про народження дитини. Як правило, для доказу відсутності або наявності кровного споріднення проводиться судово-генетична експертиза.
Оспорювати батьківство можна тільки після народження дитини і до досягнення нею 18- річного віку.
Не зайвим для чоловіка буде і виправлення старої помилки — розірвання шлюбу.
Справедливості заради треба відзначити, що протягом одного року з моменту народження дитини і його мати має право звернутися до суду з позовом, вимагаючи виключити запис про батька дитини, проставлену органом реєстрації актів цивільного стану в актовому записі про народження. При цьому біологічний батько дитини в обов’язковому порядку подає заяву про визнання себе батьком.
При наявності спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком, останній наділений правом вимагати через суд визнати батьком дитини себе. Позов подається протягом одного року з дня, коли чоловік дізнався або міг дізнатися про своє батьківство.
Якщо той, хто записаний батьком дитини помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право спадкоємці, але за умови подачі чоловіком за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства.
У житті зустрічається й інша ситуація, коли батько може і хоче приймати участь у вихованні дитини, але мати дитини всіляко противиться цьому.
Тут треба знати, що відповідно до приписів Сімейного кодексу України і мати, і батько дитини мають рівні права і обов’язки по відношенню до дитини, незалежно від того, перебувають вони в шлюбі між собою, чи ні.
Тому двоє батьків мають право:
- залучати до виховання дитини інших осіб;
- обирати форми та методи виховання дитини, крім тих, що суперечать закону і моральним засадам суспільства;
- захищати свою дитину і визначати місце її проживання;
- на турботу з боку дитини / повнолітнього сина, доньки;
- бути звільненим від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби;
- у разі непрацездатності та матеріальної потреби отримувати утримання від повнолітніх дітей.
Обмеження в реалізації прав батьків допускається лише на підставі рішення суду. Тому самовільно жоден з батьків не уповноважений перешкоджати іншому з батьків у вихованні дитини. Такі спори підлягають вирішенню в судовому порядку.
Належний захист інтересів в судах по встановленню факту батьківства повинна здійснюватися кваліфікованими адвокатами. Призначити зустріч з нашими юристами і адвокатами можна за телефонами: +380501409560, email: info@zilver.com.ua.