Батьки в рівній мірі несуть обов’язки по вихованню і матеріальному забезпеченню своєї дитини. У тому числі, вони мають і однакові права на участь в належному вихованні дитини, безперешкодному спілкуванню з ним, якщо це не суперечить інтересам самої дитини.
Основним обов’язком матері і батька є забезпечення інтересів дитини. Батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про стан її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку його природних здібностей, поважати честь і гідність дитини, готувати його до самостійного життя і праці. За невиконання своїх батьківських обов’язків, батьки несуть відповідальність, зокрема, можуть бути позбавлені батьківських прав на дитину.
Питання виховання дитини, як і інші найважливіші питання сім’ї, вирішуються батьками спільно. Відмова одного з батьків від участі у вихованні дитини неприпустима. Згідно ст. 157 Сімейного кодексу України батько (мати) дитини що проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь в її вихованні, і має право на особисте спілкування з нею. Що стосується того з батьків, з яким дитина проживає, — він не має права перешкоджати тому з батьків, що проживає окремо від них, спілкуватися з дитиною і виховувати його (за виключенням, якщо таке спілкування перешкоджає нормальному розвитку дитини).
Договір про здійснення батьківських прав і обов’язків:
Досить часто виникають ситуації, коли мати/батько дитини забороняють спілкуватися з дитиною тому з батьків, який проживає окремо, керуюся при цьому лише власними інтересами і амбіціями. У такому разі, щоб не «травмувати» дитину і досягти, нарешті, компромісу батькам рекомендується укласти між собою договір про здійснення батьківських прав і виконання обов’язків тим з них, хто проживає від дитини окремо. У договорі можна передбачити будь-які умови виховання і спілкування з дитиною: місце спілкування, час і тривалість зустрічей, порядок загального проведення часу, харчування дитини, спільний відпочинок. Вказаний договір оформляється письмово і нотаріально посвідчується. В разі не виконання того з батьків, що проживає спільно з дитиною умов договору, на нього покладається обов’язок по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди, заподіяної іншому з батьків.
Визначення способу участі у вихованні дитини через орган опіки і піклування:
Відповідно до ст. 158 Сімейного кодексу України мати/батько дитини може звернутися з письмовою заявою в орган опіки і піклування з метою визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею того з батьків, який проживає окремо від дитини. Своє рішення з цього питання орган опіки і піклування виносить на підставі вивчення умов життя батьків, їх відношення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення органу опіки і піклування є обов’язковим до виконання.
Усунення перешкод у вихованні і спілкуванні з дитиною через суд:
Якщо батько/мати, що проживає разом з дитиною, перешкоджає іншому, не проживаючому з ними матері/батьку, в спілкуванні з дитиною і в його вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, інший з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. В такому випадку суд визначає способи його участі у вихованні дитини, місце і час їх спілкування. В окремих випадках, суд може визначити зустрічі з дитиною у присутності іншої особи.
Участь третіх осіб у вихованні дитини:
Відповідно до ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб: родичів (бабусь, дідусів тощо), знайомих, гувернанток, вихователів і тому подібне, а також передавати дитину на виховання в дитячі садки, школи, інтернати. У такому разі між батьками і вказаними особами можуть укладатися відповідні договори (контракти). Відповідальність за поведінку дитини і заподіяну нею шкоду покладатиметься на тих осіб, які безпосередньо займалися вихованням дитини в той момент. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від виконання ними своїх батьківських обов’язків по відношенню до дитини.