Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки, незалежно від того, чи є вони громадянами України або іноземцями, зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (18 років). На цей обов’язок не впливає факт, проживають батьки разом однією сім’єю або вони розлучені. Вони самостійно визначають способи утримання дитини, домовившись між собою в усному порядку або уклавши у нотаріуса письмовий договір. У тому випадку, коли про порядок утримання дитини виникає суперечка, один з батьків має право через суд вимагати від другого виплату аліментів.
При цьому, коли суд виносить рішення про виплату аліментів, у справі де відповідачем є іноземець, розгляд справи відбувається в Україні, а виконання рішення в іноземній державі (при наявності відповідного договору про надання правової допомоги між державами).

Звертаючись до суду з позовною заявою, матір/батько повинні вказати конкретний розмір грошової суми, яку вона/він вважає необхідною стягнути з відповідача на дитину. Однак, в будь-якому випадку, «вирішальне слово» за судом, оскільки при визначенні розміру аліментів судом беруться до уваги наступні обставини:

  1. Стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  2. Стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  3. Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  4. Інші обставини, які мають істотне значення.

За рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються в частці від заробітку відповідача та (або) у твердій грошовій сумі.

У твердій грошовій сумі аліменти присуджуються якщо:

     – платник аліментів має нерегулярний, мінливий заробіток;

     – частина доходу платник отримує в натурі;

– наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна і майнових прав, в тому числі рухомого і нерухомого майна, грошових коштів, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

– доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

– є інші істотні обставини; Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути змінений судом в разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. За минулий час аліменти можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено в судовому порядку за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

 

Додаткові публікації:

Як іноземець може стягнути аліменти в Україні?

Обов’язок іноземця утримувати дитину

Процес розірвання шлюбу в Україні в судовому порядку

 

Зв’язатися з юристами ЮФ «Зільвер» можна за телефонами: +380501409560, Email:  info@zilver.com.ua.

 

Юридична фірма «Зільвер» в Facebook

Юридична фірма «Зільвер» в Instagram

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Обов'язкові поля помічені із *

Post comment