Чтобы разобраться с арестом, а впоследствии и снять его, необходимо узнать кто и на каких основаниях наложил арест. Для этого необходимо получить информацию через открытые реестры:

1. Судебный реестр «Состояние рассмотрения дел»: в нем нужно ввести ФИО и получить информацию о том, какие судебные дела были и есть в отношении соответствующего человека.
2. Реестр исполнительных производств: в нем нужно ввести ФИО и получить информацию о том, какие исполнительные производства были открыты и были закрыты в отношении соответствующего человека.
3. Реестр должников: в нем нужно ввести ФИО и получить информацию о том, внесен ли соответствующий человек в реестр должников.
4. Реестр прав на недвижимое имущество (если арест наложен на недвижимость): за плату получить извлечение по интересующему объекту, в котором будут указаны дата, основания и субъект наложения ареста.

Далее, если арест наложен в рамках исполнительного производства, — необходимо добиться закрытия исполнительного производства с одновременным снятием ареста. Если исполнительное производство уже закрыто, а арест не снят, то через исполнителя требовать снятия ареста или обращаться в суд, если исполнитель арест не снимает. Контактные данные исполнителя обычно есть в деталях исполнительного производства, опубликованного в Реестре исполнительных производств.

Если арест наложен судом, — необходимо получить решение суда, которым наложен арест (можно найти в реестре судебных решений), и уже в рамках соответствующего дела снимать арест.

Если арест наложен в рамках уголовного производства, — необходимо согласовать с адвокатом перспективы снятия ареста до завершения досудебного расследования или рассмотрения дела в суде. Если перспективы есть, то необходимо обращаться в суд с требованиями отмены ареста. Если перспектив нет, то нужно принимать решение о целесообразности участия в судебном процессе по уголовному делу для контроля и информированности рассмотрения дела, если стадия процесса позволяет еще в него войти.

И конечно же, по всем вышеуказанным вопросам можно обратиться к адвокатам, и они за плату проверят причины наложения ареста и проконсультируют о возможных путях его снятия.  

The post Арест счета или имущества. Исполнительное. Что делать? first appeared on Zilver.

Как показывает судебная практика, подобные постановления пограничной службы успешно обжалуются ввиду отсутствия вины и наличия крайней необходимости:

Решение Краматорского суда https://reyestr.court.gov.ua/Review/94240378

Решение Павлоградского суда https://reyestr.court.gov.ua/Review/93967296

Образец искового заявления:

До _________________(якого суду)

_____, м. _____, вул. _____, _-_

Позивач: Юрист Адвокат Адвокатович

Адреса реєстрації: ______________

РНОКПП __________________

Номер засобу зв’язку: _______

Адреса електронної пошти:

______________________

Офіційна електронна адреса:

відсутня

Відповідач:  ________________

(відділ прикордонної служби)

Місцезнаходження: __________

Ідентифікаційний код  __________________

Адреса електронної пошти:

____________________

Офіційна електронна адреса:

відсутня

Ціна позову: немайновий спір

Судовий збір: 454 грн.

ПОЗОВНА  ЗАЯВА

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

«__» _______________ 20__ року Я, Юрист Адвовокат Адвокатович, перетнув кордон з Російської Федерації до України через контрольний пункт пропуску Державного кордону «__________».

Старшим інспектором прикордонної служби  ____________________________________________було винесено постанову про накладення на мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі _____ грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, за змістом якої «__» _______________ 20__ року Юрист Адвокат Адвокатович перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску Державного кордону «___________», тим самим скоївши правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

 «__» _______________ 20__ року усі КПВВ з боку тимчасово окупованої території України не працювали, тому з  боку частини окупованих Донецької та Луганської областей перетин лінії розмежування був неможливий, оскільки окупаційною владою був заборонений виїзд всіх громадян. Оскільки я, станом на «__» _______________ 20__ року, перебуваючи на окупованій території, я не мав жодної можливості перетнути лінію розмежування, був змушений виїхати до Російської Федерації через непрацюючий з боку України контрольний пункт пропуску «_______________», щоб потім потрапити на підконтрольну територію України через контрольний пункт пропуску Державного кордону «__________».

Вважаю оскаржувану постанову незаконною, тому прошу її скасувати, зазначаю, що в моїх діях відсутня обов’язкова ознака складу адміністративного правопорушення — вина. Разом з тим, вважаю правопорушення вчинене у стані крайньої необхідності.

Зазначаючи на незаконності постанови, яка прийнята за відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, прошу суд вказану постанову скасувати.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. ст. 6,12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», порядок в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій встановлюється відповідно до цього Закону.

В’їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо питання підсудності

Згідно ч. 2 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

Отже, при розгляді питання щодо визначення підсудності даної справи, варто виключну підсудність за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

На виконання п. 6 ст. 160 КАС України підтверджую, що досудовий порядок врегулювання спору мною не проводився.

На виконання п. 7 ст. 160 КАС України підтверджую, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви – не здійснювалися.

На виконання п. 11 ст. 160 КАС України підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи –  cудовий збір 454 грн. (чотириста п’ятдесят чотири) гривні 00 копійок відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

З огляду на вищевикладене, та керуючись статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, –

П Р О Ш У :

Скасувати постанову №___________ від __.__.______ року, складену ________________________________ про притягнення мене, Юриста Адвоката Адвокатовича до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладеного штрафу в розмірі ________ гривень.

ДОДАТКИ*:

1. Оригінал постанови №_______ від __.__.______ року, складену ____________про притягнення Юриста Адвоката Адвокатовича до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
2. Копія паспорту.
3. Копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
4. Платіжний документ про сплату судового збору.  
5. Примірник позовної заяви з додатками для Відповідача.

*Оригінали додатків до позову зберігаються у Позивача за зареєстрованим місцем проживання

Юридическая фирма «Зильвер» в Facebook

Юридическая фирма «Зильвер» в Instagram

The post Обжалование штрафов за пересечение границы с РФ first appeared on Zilver.

Интересно, что то же самое правило применимо к приложениям (ч .7 ст. 27 Закона) с 16 июля 2019 г.

Возможно также использование версий сайта и на других языках, однако при условии, что содержание на украинском будет не меньшим от версий на других языках.

Важно понимать, что 16 января 2021 года – дата вступления в силу ст. 30 Закона, которая делает обязательным использование украинского языка в сфере обслуживания (т.е. в работе с потребителями).

Таким образом, общение с потребителями (в точке продажи, в чатах, по телефону, по имейлу) должно осуществляться на украинском языке с 16 января 2021 г. Однако, сайты должны обязательно иметь украинскую версию только с 16 июля 2022 года. И это правило касается только украинских компаний, которые продают товары и услуги на территории Украины.

За нарушение положений Закона в первый раз применяется предупреждение с предписанием. За неисполнение предписание накладывается штраф в размере 1700-3400 грн., за повторное – 5100-6800 грн.  (ст. 188-53 КУпАП).

The post Нужно ли переводить сайты на украинский язык? first appeared on Zilver.

Согласно положениям п. 61 Раздела 10 «Переходные положения» НКУ использование РРО/ПРРО является обязательным, если объем дохода ФОП на протяжении календарного года превышает 1000000,00 грн. Данное правило должно было вступить в силу с 1 апреля 2021 г. (с некоторыми исключениями, которые действуют в период с 1 января до 31 марта 2021 г.).

При чтении данного пункта и многих публикаций на эту тему складывается впечатление, что все ФЛП, чей оборот достигает 1000000,00 грн., обязаны использовать РРО/ПРРО. Однако это не так.

Порядок использования РРО/ПРРО установлен Законом об РРО. И в ст. 9 названного закона указаны исключения, при которых использование РРО/ПРРО не является обязательным.

Так, согласно п. 12 ст. 9 Закона об РРО не является обязательным использование РРО/ПРРО при осуществлении расчетов «в месте получения товаров/предоставления услуг» в безналичной форме (и эту же позицию поддержали территориальные управления налоговой службы: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/430617.html; https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/437853.html). Таким образом, закон связывает обязательное использование РРО не с фактом достижения лимитов, а с фактом использования наличных в месте продажи. Иными словами, если в месте продажи используется наличная форма расчетов, то применение РРО/ПРРО является обязательным. Поскольку, начиная с 1 января/апреля 2021 г. ФЛП могут не использовать РРО/ПРРО именно в порядке п. 12 ст. 9 Закона об РРО, данным положением законодательства и нужно руководствоваться.

Поэтому, если ФЛП получал доход только по безналичной форме расчетов, закон не обязывает использовать РРО/ПРРО.

Также обращаем внимание, что согласно принятому законопроекту начало обязательного использования РРО/ПРРО перенесли на 01 января 2021 г.

The post ФЛП и РРО в 2021 году для IT: безналичные расчеты first appeared on Zilver.

Указанным Законом, среди прочего, было введено положения, которые изменили порядок начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование для всех ФЛП на период карантина.

Так, физических лиц-предпринимателей, в т.ч. которые находятся на упрощенной системе налогообложения (единый налог), самозанятых лиц и членов фермерских хозяйств на период с 01 марта по 31 апреля освободили от начисления и уплаты ЕСВ за себя.

При этом положения абзаца второго п. 2 ч. 1 ст. 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» (относительно начисления и уплаты минимального ЕСВ в случае неосуществления ФЛП деятельности) в эти периоды для таких лиц не применяются.

Важно помнить, что начислять ЕСВ за данный период и отражать его в отчетности о ЕСВ нельзя, иначе ЕСВ придется оплатить.

Дополнительного предусмотрено и освобождение от ответственности за несвоевременное начисление и/или уплату ЕСВ.

Законом определено, что временно штрафные санкции, не применяются за такие нарушения, совершенные в периоды с 1 по 31 марта и с 1 по 30 апреля 2020:

— несвоевременная уплата (несвоевременное перечисление) единого взноса;

— неполная уплата или несвоевременная уплата суммы единого взноса одновременно с выдачей сумм выплат, на которые начисляется единый взнос (авансовых платежей);

— несвоевременная подача отчетности, предусмотренной Законом, в налоговые органы.

В течение периодов с 1 по 31 марта и с 1 по 30 апреля 2020 плательщикам единого взноса не начисляется пеня, а начисленная пеня за эти периоды подлежит списанию.

Также установлен мораторий на проведение документальных проверок правильности начисления, исчисления и уплаты единого взноса на период с 18 марта по 18 мая 2020 года.

Для всех ФЛП период с 1 по 31 марта и с 1 по 30 апреля 2020 (независимо от факта уплаты ЕСВ) включается в страховой стаж и считается, что страховые суммы было уплачено в размере минимального страхового взноса, определенного законодательством для каждого из таких периодов.

The post ЕСВ во время карантина (2020 г.) first appeared on Zilver.

ДОДАТКОВА УГОДА № __

до Договору оренди № ____ від «__»______20__ року

м. Київ                                                                    «___» ______ 2020 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «________» (ЄДРПОУ _______) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендодавець), з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «_________» (ЄДРПОУ ________) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендар), з іншої сторони, що разом іменуються Сторони,

у зв’язку з впровадженням на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 з відповідними змінами, на усій території України карантину, керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,

п. 6 ст. 762 ЦК України,

Сторони уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди № ___ від «___»_____20___ року (далі – Додаткова угода) про наступне:

1. Доповнити Договір оренди № ___ від «___»_____20___року (далі – Договір) пунктами наступного змісту:

«п.____ З моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від орендної плати за користування майном (приміщенням).»

2. Орендодавець та Орендар дійшли взаємної згоди, що строк дії цієї Додаткової угоди встановлюється до завершення дії карантину на території України в передбаченому законом порядку.
3. Продовження компетентними органами строків дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), на відміну від встановлених на момент укладення цієї Додаткової угоди, не потребує внесення змін до Договору в частині строку дії цієї Додаткової угоди. В даному випадку строк дії цієї Додаткової угоди автоматично пролонгується необмежену кількість разів та діє до останнього дня дії карантину включно.
4. Всі інші умови Договору є не змінними та діють до закінчення строку його дії.
5. Дана Додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту (дати) її підписання Орендодавцем та Орендарем.
6. Дану Додаткову угоду складено українською мовою в двох примірниках для кожної із Сторін Договору, які мають однакову юридичну силу, і є невід’ємною частиною Договору.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ  СТОРІН

При необходимости получить более детальную юридическую консультацию, или помощь юриста в составлении / изменении договоров, юридическом сопровождении деятельности предприятия, Вы можете обратиться в юридическую компанию «Зильвер».

Читайте также:

О ежегодном собрании участников ООО  

Образец решения о создании ООО 

Что делать при проверке Гоструда? 

Юридическая фирма «Зильвер» в Facebook 

Юридическая фирма «Зильвер» в Instagram 

The post Образец дополнительно соглашения об отмене арендной платы на время карантина first appeared on Zilver.

ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»

Місцезнахождення:_________________

Код ЄДРПОУ:_____________________

Вих. №______від «____»_________2020 р

«____»__________20__р. між нашими підприємствами укладений Договір оренди №___, за умовами якого Орендодавець передає Орендарю нерухоме майно (приміщення) у користування за плату на певний строк. Місцезнаходження орендованого приміщення, його площа, цільове призначення оренди та інші характеристики нерухомого майна, що орендується, визначаються п.___ договору. Строк оренди узгоджений у п. ___Договору, оренда діє до «___»________року.__

Відповідно до п. __ Договору орендна плата за користування  приміщенням складає _______ грн. на місяць.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким внесені зміни до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, в тому числі, Кодекс доповнено новим пунктом  наступного змісту:

З моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

Приписами ч. 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

На підставі викладеного,  пропонуємо

на період дії карантину внести зміни до Договору оренди № ___ від «__»_________20__ року щодо звільнення орендатора від сплати орендних платежів шляхом укладання Додаткової угоди до Договору.

Додаток: проект Додаткової угоди до Договору оренди № ___ від «__»_____20__року у двох екземплярах.

З повагою та з надією на довгострокову співпрацю,

директор ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»                                    ______________/А.А. Адвокат

The post Письмо-заявление об освобождении от арендной платы на время карантина first appeared on Zilver.

ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА»

Місцезнахождення:_________________

Код ЄДРПОУ:_____________________

Вих. №______від «____»_________2020 р

«____»__________20__р. між нашими підприємствами укладений Договір оренди №___, за умовами якого Орендодавець передає Орендарю нерухоме майно (приміщення) у користування за плату на певний строк. Місцезнаходження орендованого приміщення, його площа, цільове призначення оренди та інші характеристики нерухомого майна, що орендується, визначаються п.___ договору. Строк оренди узгоджений у п. ___Договору, оренда діє до «___»________року.__

Відповідно до п. __ Договору орендна плата за користування  приміщенням складає _______ грн. на місяць.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 зі відповідними змінами та доповненнями, на території України встановлено карантин та введена низка обмежень та заборон.

Так, поряд з іншими заходами, заборонено:

• роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності та суб’єктів, визначених Постановою;

• регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім визначених перевезень.

Основним видом діяльності ТОВ «____» (Орендар) є послуги з надання харчування споживачам, який передбачає приймання відвідувачів. В орендованому на підставі Договору оренди № ___ від «__»______20__р. приміщенні розташований ресторан.

В результаті введених Кабінетом Міністрів України заборон орендатор не має об’єктивної можливості використовувати орендоване майно за його призначенням повною мірою. Працівники підприємства не мають можливості дістатися робочих місць з причин обмеження перевезень. Заклад не працює через обставини, за які орендар не відповідає — можливість користування приміщенням істотно зменшилася, змінилися умови господарювання в період карантину з причини введення заборон вести в сфері ресторанного господарства  та приймати відвідувачів.

Приписами ч. 4 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Відповідно до п. 2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об’єкта оренди.

Введення карантину та заборона здійснювати діяльність — є обставинами, які не залежать від орендаря, та за які він не відповідає.

На підставі викладеного,  пропонуємо на період дії карантину:

внести зміни до Договору оренди № ___ від «__»_________20__ року щодо зменшення розміру орендних платежів до рівня 50% орендної плати, передбаченої умовами Договору, шляхом укладання Додаткової угоди до нього.

Додаток: проект Додаткової угоди до Договору оренди № ___ від «__»_____20__року у двох екземплярах.

З повагою та з надією на довгострокову співпрацю,

директор ТОВ «Юридична фірма»                                  ______________/________________

The post Образец письма об изменении арендной платы на время карантина first appeared on Zilver.

Если Вы договорились об уменьшении арендной платы в период карантина, предлагаем воспользоваться проектом дополнительного соглашения к договору аренды.  

ДОДАТКОВА УГОДА № __

до Договору оренди № ____ від «__»______20__ року

м. Київ                                                              «___» ______ 2020 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «________» (ЄДРПОУ _______) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендодавець), з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «_________» (ЄДРПОУ ________) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендар), з іншої сторони, що разом іменуються Сторони,

у зв’язку з впровадженням на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 з відповідними змінами, на усій території України карантину, ст. 286 ГК України, п. 4 ст. 762 ЦК України,

Сторони уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди № ___ від «___»_____20___ року (далі – Додаткова угода) про наступне:

1. Доповнити Договір оренди № ___ від «___»_____20___року (далі – Договір) пунктами щодо зменшення на період карантину орендних платежів наступного змісту:

«п.____ З моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року        № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю 50 % від встановленої Договором орендної плати за користування майном (приміщенням). За неповний місяць користування приміщенням орендна плата сплачуться пропорційно кількості днів користування.»

1. Орендодавець та Орендар дійшли взаємної згоди, що строк дії цієї Додаткової угоди встановлюється до завершення дії карантину на території України в передбаченому законом порядку.
2. Продовження компетентними органами строків дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), на відміну від встановлених на момент укладення цієї Додаткової угоди, не потребує внесення змін до Договору в частині строку дії цієї Додаткової угоди. В даному випадку строк дії цієї Додаткової угоди автоматично пролонгується необмежену кількість разів та діє до останнього дня дії карантину включно.
3. Всі інші умови Договору є не змінними та діють до закінчення строку його дії.
4. Дана Додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту (дати) її підписання Орендодавцем та Орендарем.
5. Дану Додаткову угоду складено українською мовою в двох примірниках для кожної із Сторін Договору, які мають однакову юридичну силу, і є невід’ємною частиною Договору.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ  СТОРІН

При необходимости получить более детальную юридическую консультацию, или помощь юриста в составлении / изменении договоров, помощь адвоката в судах, Вы можете обратиться в юридическую компанию «Зильвер» по телефону: +380980027825 или в нашем офисе в Киеве по адресу https://g.page/zilver-law-firm-kyiv/review.

Образец дополнительного соглашения о внесении изменений в договор о предоставлении услуг от юристов-хозяйственников ЮФ «Зильвер» Вы можете найти тут.

Читайте также:

О ежегодном собрании участников ООО  

Образец решения о создании ООО 

Что делать при проверке Гоструда? 

Юридическая фирма «Зильвер» в Facebook 

Юридическая фирма «Зильвер» в Instagram 

The post Образец дополнительного соглашения об уменьшении арендной платы first appeared on Zilver.

И, с официальным опубликованием «02» апреля 2020 года текста закона в Голосе Украины, все стало ясно: арендаторам порка искать другие аргументы в Гражданском и Хозяйственном кодексе.  

Причиной стал измененный текс п. 14 в названном законе.

Предлагаем убедиться самостоятельно:

Исходя из отличий, помощь адвоката и узкоспециализированного в арендных отношениях юриста не понадобится, чтобы понять: императива нет. А значит, необходимо или искать другие основания в законодательстве, или продолжать вести переговоры.

The post Сравнение текста законопроекта и опубликованного Закона Украины от «30» марта 2020 года: платить или не платить за аренду помещений? first appeared on Zilver.