Українські IT-компанії, як і інжинірингові та інші компанії, можуть стикатись з необхідністю тимчасового ввезення обладнання (комп’ютери, ноутбуки, планшети, телефони, інші гаджети) на територію України для:

  1. Тестування роботи власного розробленого програмного забезпечення на таких девайсах та визначення можливості подальшого масового продажу софту під такі девайси.
  2. Використання комп’ютерної техніки у певному проекті із обов’язковим поверненням закордонному партнеру або замовнику.
  3. Налагодження роботи встановленого софту на відповідних девайсах.
  4. Тощо.

  

За таких умов постає питання: яким чином краще оформити ввіз техніки в Україну, щоб мінімізувати видатки. Звісно, що поставка товарів в режимі імпорту означає необхідність розмитнення, тобто сплати всіх податків. Розглянемо альтернативні варіанти.

  

  1. Режим реекспорту: дозволяє вивезти товари без сплати експортних зборів.

Даний режим застосовується до різних обставин, включаючи ті, що будуть розглянути нижче (тимчасове ввезення або переробка), а також до товарів, ввезених в режимі імпорту, що вивозяться з території України протягом 6 місяців після їх ввезення.

Таким чином, якщо товар був ввезений в режимі імпорту, він був розмитнений, то використання даного режиму з фінансової точки зору мало цікавий для українського підприємства.

 

  1. Тимчасове ввезення: дозволяє на певний строк ввозити на територію України товари з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митами, за умови обов’язкового подальшого вивезення товарів з території України.

В ст. 105 Митного кодексу України закріплено, товари (в даному випадку, IT-техніка), які підпадають під положення Конвенції про тимчасове ввезення, а саме положення Додатках В.1-В.9 названої конвенції, ввозяться на територію України в режимі тимчасового ввезення без сплати мита. Зокрема, такі дані положення застосовуються до Товарів, що ввезенні в якості виставкових екземплярів, дослідних зразків тощо

В разі, якщо товари не які підпадають від положення Конвенції про тимчасове ввезення, то сплачується мито в розмірі 3% від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України. За умови, якщо довести участь девайсів у виставках або дослідженнях не довести, то необхідно буде сплатити мито в розмірі 3% від суми митних платежів в режимі імпорту.

Варто зазначити, що іноземні товари підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Отже, без встановленого на нього програмного забезпечення.

  

  1. Режим переробки: ввезення іноземних товарів на територію України з метою переробки і подальшого вивезення за кордон.

Вигідність даного режиму полягає в тому, що при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 23 «Переробка на митній території» Митного кодексу, зокрема умов дотримання строків та цільової спрямованості використання товарів, увезених у режимі переробки на митну території України, мита не сплачується.

Встановлення на девайси програмного забезпечення визнається переробкою.

У процесі переробки іноземних товарів не допускається використання українських товарів (крім палива та енергії), на які законом встановлено вивізне мито. Втім, на програмне забезпечення не встановлено вивізне мито, тому країна походження Software не впливає на можливість використання режиму переробки і можна встановлювати розроблене в Україні програмне забезпечення.

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Кількість операцій з переробки товарів у митному режимі переробки на митній території не обмежується.

  

Примітка. Згідно ст. 51 Митного кодексу України під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.

 

Висновок: вибір митного режиму ввезення іноземних девайсів залежить від конкретних обставин. За наявності підстав і документів для застосування митного режиму тимчасового ввезення, він може бути найвигіднішим для українського підприємства. Втім, в  разі необхідності встановлення програмного забезпечення на девайси і їх реекспорту в такому вигляді за загальним правилом найвигіднішим буде митний режим переробки.

 

За юридичною консультацією Ви можете звернутись до фахівців юридичної компанії «Зільвер» за телефонами: + 38 050 140 95 60 або e-mail: info@zilver.com.ua.

 

Як створити IT-компанію читайте тут

 

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram 

Юридична компанія «Зільвер» в Facebook

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Обов'язкові поля помічені із *

Post comment