Зазвичай, особа, яка подала заяву про внесення інформації про кримінальне правопорушення до ЄРДР, вважає себе потерпілою у такому порушенні. Як наслідок, заявник очікує призначення експертизи, допиту правопорушника і свідків, передачу матеріалів кримінальної справи в суд, винесення вироку і відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Але якщо слідчий нічого не робить, то і результатів не варто очікувати.

В такому разі варто знати, що відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Це означає, що потерпілий має право отримати пам’ятку потерпілого від особи яка прийняла заяву про залучення особи до провадження як потерпілого. Якщо така пам’ятка не була вручена, то заявник може (і рекомендується) звернутись із відповідною заявою (із обов’язковим отриманням підтвердження про прийняття і реєстрації такої заявки).

У разі якщо клопотання проігнорують або винесуть постанову про відмову, то необхідно звертатись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо розгляду клопотання про визнання потерпілим згідно вимог статті 220 КПК України (наведена нижче норма).

Якщо заявника буде допитано, то йому має бути надано право ознайомитися з протоколом відповідної процесуальної дії, виконаних за його участі. (п.4 ч. 2 ст. 56 КПК України).

Так само слід поступати із всіма іншими процесуальними діями, – звертатись із відповідним клопотанням до слідчого, а в разі відмови або ігнорування клопотання, – до процесуального судді із скаргою.

Також рекомендуємо наступні юридичні консультації:

Строки давності в кримінальному провадженні

Строки давності досудового розслідування

Статус свідка у кримінальному провадженні

Строки пред’явлення цивільного позову в кримінальній справі

Юридична фірма «Зільвер» в Facebook 

Юридична фірма «Зільвер» в Instagram 

The post Нічого не відбувається після відкриття кримінального провадження? first appeared on Zilver.

Строки пред’явлення позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої злочином, часто викликають питання у людей, які не звертаються за допомогою адвоката.

Відповідно до ст. 128 КПК України заява подається потерпілим (цивільним позивачем) до початку слухання справи у суді. Це означає, що позовна заява подається або слідчому, або в суд до першого судового засідання по справі.

Чи можна подати позовну заяву після початку розгляду кримінальної справи в суді?

Ні, якщо подавати в рамках кримінальної справи.

Так, якщо подати в цивільному процесі. КПК України регламентує тільки подачу (цивільного) позову в рамках кримінального процесу. Втім, це не лишає потерпілого подати позовну заяву в порядку цивільного процесуального законодавства, тобто кримінальна справа і цивільна справа будуть розглядатись судами окремо (з великою вірогідністю припинення слухання цивільної справи до винесення рішення судом по кримінальній справі).

Розгляд позову в цивільному процесі

Діюче українське законодавство не містить жодних обмежень щодо пред’явлення позову поза кримінального процесу, окрім строків позовної давності. Як наслідок, недотримання строків пред’явлення позовної заяви в кримінальному процесі жодним чином не впливає на строки пред’явлення позовної заяви в рамках цивільного процесу.

Строки позовної давності (в цивільному процесі) встановлені в Главі 19 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України).  І відповідно, строки позовної заяви починають обраховуватись з дати, коли позивач дізнався або мав дізнатись про порушення своїх прав (вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності становить 3 (три) роки. Саме в рамках 3 (трьох) років потерпіла особа має звернутись із позовної заявою у цивільному процесі, якщо позов не було подано в рамках кримінального процесу, і, щоб не програти справу через пропуск строків позовної давності.

Увага! В ст. 268 ЦК України визначений перелік вимог, до яких не застосовується строк позовної давності. В п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України такою вимогою є вимога про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Таким чином, позовні заяви про відшкодування шкоди, завданої злочином здоров’ю або смертю, можуть бути пред’явлені в будь-який час, без обмежень у часі.

Також рекомендуємо юридичні консультації:

Строки давності в кримінальному процесі

Строки досудового (кримінального) розслідування 

Як обрати адвоката?

Нічого не відбувається після відкриття кримінального провадження 

За допомогою висококваліфікованого адвоката в кримінальній справі (як на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду кримінальної справи у суді) в Києві, Дніпрі, Одесі, можна звернутись до команди адвокатів юридичної компанії «Зільвер» за телефонами: +380501409560, e-mail:  info@zilver.com.ua.

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram 

Юридична компанія «Зільвер» в и Facebook

The post Строки пред’явлення позову в кримінальних справах first appeared on Zilver.

Строк досудового розслідування – це визначений кримінальним процесуальним законодавством період часу, протягом якого слідчий має провести досудове розслідування і передати кримінальну справу до суду або закрити кримінальне провадження.

Строк досудового розслідування починає обчислюватись з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується  днем звернення до суду або днем ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Які строки досудового розслідування (кримінального провадження на стадії досудового слідства)?

Відповідно ч. 2 ст. 219 КПК України  загальний строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру не може перевищувати:

1) дванадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

В разі, якщо особі було повідомлено про підозру, кримінальне розслідування має бути закінчено протягом наступних строків (с. 3 ст. 219 КПК України):

1) протягом сімдесяти двох годин – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4  ст. 298-2 КПК України;

2) протягом двадцяти діб – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину, або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298-4 КПК України;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

І хоча строки досудового розслідування можуть бути продовжені в порядку ст. 294 КПК України, їх загальний строк не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 3 ст. 219 КПК України;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

При цьому строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Що означає сплив строків кримінального провадження?

Сплив строків кримінального провадження не завжди має такі ж чіткі наслідки, як сплив строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Якщо слідчий передав обвинувальний акт до суду із порушенням строків кримінального провадження?

В разі направлення обвинувального акту до суду із порушенням строків кримінального провадження така справа підлягає закриттю відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому важливо пам’ятати, що строк досудового розслідування закінчується саме в день направлення обвинувального акту до суду, а не в будь-який інший день.

Судова практика з даного приводу:

Ухвала Печерського суду районного суду міста Києва від 03 січня 2020 року у справі №757/47115/19-к, яка залишена в силі Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2020 року.

Порушення строків звернення про продовження  строків розслідування

 Якщо слідчий з якихось причин не може своєчасно закінчити досудове розслідування, то він може звернутися з клопотанням про продовження строків досудового розслідування. Клопотання про продовження строку досудового розслідування подається прокурору/ слідчому судді не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування. Якщо строк досудового розслідування вже закінчився, то поновленню він не підлягає.

Існує судова практика щодо випадків, коли слідчий чи прокурор звертаються до суду щодо продовження строків досудового розслідування менше ніж за п’ять днів до спливу строків досудового розслідування. В такому випадку суди відмовляють у продовженні строків досудового розслідування: 

• Сватівського районного суду Луганської області від 15 січня 2021 року у справі № 426/56/21;
• Московського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2019 року (набрала законної сили) у справі № 643/15372/19.

 Якщо строки кримінального провадження сплили, а слідство триває без передачі обвинувального акту в суд?

Якщо строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру закінчився або якщо строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, то прокурор у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України має винести постанову про закриття кримінального провадження. Виняток становить лише повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Втім, якщо прокурор не закрив кримінальне провадження за таких обставин, підозрюваний або його адвокат не мають ефективних механізмів змусити прокурора закрити справу.

Це пояснюється тим, що питання про закриття кримінального провадження у зв’язку із пропуском строків досудового розслідування не знайшло свого відображення в ч. 1 ст. 303 КПК України та не відноситься до виключень, а тому, відповідно, це питання не може бути предметом розгляду слідчим суддею під час досудового розгляду. Зазначене додатково підтверджується уже сформованою судовою практикою, зокрема,

Підозрювана особа або адвокат можуть подати клопотання про закриття кримінального провадження, але оскільки строки для вчинення таких дій прокурором у законодавстві не встановлені, змусити його закрити справу неможливо. Дане питання має розглядатись на підготовчому засіданні по справі після передачі її до суду. Таку позицію висловили:

• Вищий антикорупційний суд в Ухвалі від 28 жовтня 2020 року по справі № 991/8869/20;
• Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в Ухвалі від 08 лютого 2021 року по справі № 991/460/21.

Дана позиція може з часом змінитись, і підозрюваній особі або її адвокату буде надано право в судовому порядку добитись закриття кримінального провадження в разі спливу строків кримінального провадження. Втім наразі це ще не стало практикою.

Висновок:  В разі спливу строків кримінального провадження і не закриття справи прокурором можна подавати клопотання прокурору про закриття провадження і оскаржувати бездіяльність прокурора (якщо така є) із маловірогідними перспективами на виграш.

Або дочекатись передачі справи до суду і заявити відповідне клопотання про закриття провадження із гарантованими наслідками закриття справи.

За допомогою адвоката у кримінальних провадженнях звертайтесь до досвідчених адвокатів юридичної компанії «Зільвер»:  +38 050 140 95 60, +38 098 002 78 25 (Viber, WhatsApp, Telegram), e-mail: info@zilver.com.ua.

Інші корисні юридичні консультації:

Строки притягнення до кримінальної відпповідальності, а також строків виконання обвинувального вироку 

Нічого не відбувається після відкриття кримінального провадження 

Строки давності досудового розслідування

Статус свідка у кримінальному провадженні

Строки пред’явлення цивільного позову в кримінальній справі

Юридична фірма «Зільвер» в Facebook 

Юридична фірма «Зільвер» в Instagram 

The post Строки досудового (кримінального) розслідування first appeared on Zilver.

Зокрема, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вказала в своєму визначенні на «хибність висновку слідчого судді стосовно можливості Ухвалення рішення про тримання особи під Вартою в порядку, визначеному ч.6 ст.193 КПК України, лише при наявності підтвердження розшуку особи Інтерполом».

Такий висновок неоднозначно сприйнятий українськими адвокатами, що спеціалізуються на кримінальних справах (включаючи, пов’язані з міжнародним розшуком). Дана позиція буде ще неодноразово обговорюватися в юридичних колах, і можливо буде винесена на рівень ЄСПЛ.

За допомогою українського адвоката у кримінальних справах можна звернутися в юридичну фірму «Зільвер» (https://g.page/zilver-law-firm-kyiv/review).

The post Нова практика стосовно заочного арешту Антикорупційного суду first appeared on Zilver.

Як наслідок, експертиза в кримінальному провадженні може бути проведена за ініціативою обвинуваченого, підозрюваного, захисника (адвоката) обвинуваченого або підсудного, потерпілої особи або її адвоката, слідчого, прокурора,слідчого суді або суду.

При цьому, відповідно до нормативно-правових актів України (перелік надається нижче), якщо експертиза у кримінальному провадженні  проводиться на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника та законного представника, то таку експертизу оплачує заявник (з можливістю подальшої компенсації в разі виграшу судової справи).  

В той же час, якщо експертиза в кримінальному провадженні призначена судом або за зверненням слідчого або прокурора, то вона фінансується із державного бюджету (з можливою подальшою компенсацією засудженою особою).

Досвідчені адвокати  рекомендують звертати увагу на ч. 2 ст. 242 КПК України, яка визначає перелік випадків обов’язкового призначення експертизи слідчим або прокурором. Навіть якщо слідчий або прокурор не призначать експертизу, існує позитивна судова практика, коли адвокати оскаржують незаконні дії слідчого (прокурора) та добиваються через суд призначення експертизи в порядку ч. 2 242 КПК України, тобто безкоштовно для своїх довірителів/підзахисних.

Отримати більш детальну консультацію або правовий захист можна у наших адвокатів в м. Київ за адресою: https://g.page/zilver-law-firm-kyiv.

Нормативно-правові акти за темою:

1. Закон Украины «Про судову експертизу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12)
2. Постановление КМУ № 804 от 27.07.2011 г. «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції»(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/804-2011-%D0%BF)
3. Приказ КМУ № 53/5 от 08.10.1998 г. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98)

The post Хто оплачує експертизу в кримінальному проваджені в Україні? first appeared on Zilver.

Ті, хто стикався з кримінальною відповідальністю, задавалися питанням про строки давності в українському кримінальному процесі. Звичайно ж, в першу чергу інтерес викликає можливість уникнення кримінального переслідування через сплив строків давності.

Кримінальний кодекс України передбачає два варіанта застосування строків давності:

1) для звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України);

2) для звільнення від кримінального покарання (ст. 80 КК України).Принципова відмінність між вказаними двома «звільненнями» полягає в тому, що в разі звільнення від кримінальної відповідальності, у людини буде відсутня судимість з усіма наслідками, що випливають звідси.

Звільнення від кримінальної відповідальності застосовується при одночасній наявності трьох умов:

1) закінчення визначених у законі строків;

2) не здійснення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;

3) відсутність ухилення особи від слідства або суду.

Строки давності розподілені в залежності від виду вчиненого злочину. У разі, якщо особою скоєно кілька видів злочинів, строки давності щодо кожного з діянь, які складають сукупність злочинів, обраховуються самостійно.

Початковим моментом відліку строку давності є день вчинення особою злочину. При скоєнні приготування до злочину або замаху на злочин строк давності починає спливати з дня припинення злочинного діяння з причин, не залежних від волі винного. Строки давності починають спливати з 00 годин тієї доби, які настали після доби вчинення злочину, строк давності закінчується після того, як минула передбачена ст. 49 КК України кількість повних років, о 24 годині останньої доби відповідного терміну.

Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки (згідно зі ст. 49 КК України):

1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п’ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2;

4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Слайд в Instagram із вказаними строками Ви можете знайти за посиланням. 

При цьому згідно зі ст. 12 КК України:

• кримінальним проступком є діяння, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
• нетяжким злочином визнається той злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
• тяжким злочином визнається той злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
• особливо тяжким злочином визнається той злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Обчислення строку давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг строку давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання. В такому випадку особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років.

Обчислення строку давності переривається, якщо до закінчення вищевказаних строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Кримінальне законодавство передбачає також звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку. Так, стаття 106 КК України встановлює такі строки давності щодо осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку:

1) два роки – у разі вчинення кримінального проступку;

2) п’ять років – у разі вчинення нетяжкого злочину;

3) сім років – у разі вчинення тяжкого злочину;

4) десять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Що стосується зазначених осіб встановлюються такі терміни виконання обвинувального вироку:- два роки – у разі засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;- п’ять років – у разі засудження до покарання, у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин;- сім років – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п’ять років за тяжкий злочин;- десять років – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити наступний висновок: якщо дотримані умови, необхідні для звільнення від кримінальної відповідальності, а саме: закінчилися визначені в законі строки; особа не вчинила протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; особа не ухилявся від слідства і суду, – то в такому випадку передбачається звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Як вже зазначалося, українське кримінальне законодавство (ст. 80 КК України) передбачає також можливість звільнення від кримінального покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Самі терміни для такого звільнення збігаються з уже розглянутими з ст. 49 КК України: 2, 3, 5, 10 і 15 років.

Обчислення строку давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня появи засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, при цьому терміни в 2, 3, 5 років подвоюються.У разі вчинення до закінчення термінів давності нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого, перебіг давності переривається. Обчислення строків в таких випадках починається з дня вчинення нового злочину.Слід зазначити, що давність не застосовується ні до звільнення від відповідальності, ні до звільнення від покарання у разі вчинення злочину проти миру і безпеки людства.Питання про застосування давності до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом.

Адвокати ЮФ «Зільвер» допоможуть Вам розібратися з порядком застосування строків давності в кримінальному процесі, а при необхідності, і захистять інтереси в судах Київської та Дніпропетровської областей у кримінальній справі. Зв’язатися з нами можна за телефонами: +38 050 140 95 60, +38 098 002 78 25, e-mail: info@zilver.com.ua.

Рекомендуємо юридичні консультації: 

Компенсація моральної шкоди, яка була спричинена кримінальним провадженням, яке було згодом закрите

Щодо строків досудового провадження (у кримінальному провадженні) 

Про строки предявлення позовної заяви у кримінальній справі 

Нічого не відбувається після відкриття кримінального провадження 

Свідок у кримінальному процесі

Як обрати адвоката?

Юридична компанія «Зільвер» в Facebook 

Юридична компанія «Зільвер» в Instagram 

The post Строки давності в кримінальному процесі first appeared on Zilver.

  1. Особу, яку викликають до слідчого для допиту в якості свідка, повинні повідомити про це одним із наступних чинів:

• Шляхом вручення повістки, направленої поштою, електронним листом або за допомогою факсимільного зв’язку;
• Викликом по телефону або телеграмою.

Факт вручення свідку повістки про виклик повинен бути належним чином підтверджений. Таким підтвердженням є розписка особи про отримання повістки, відеозапис вручення особі повістки та будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо свідок повідомляється про виклик електронною поштою, то повістка про виклик вважається отриманою в разі підтвердження її отримання листом-відповіддю по електронній пошті.

  2. Важливим являється те, що свідок повинен бути повідомлений про виклик не пізніше, ніж за три дні до того, як він зобов’язаний з’явитися за викликом. Це пов’язано з тим, що свідок повинен мати можливість підготуватись до майбутнього допиту.

  3. Якщо свідок був належним чином повідомлений про виклик для дачі свідчень але без поважним причин не з’явився за викликом і не повідомив про причини своєї неявки, на нього може бути накладено стягнення.

Крім того, у випадку ухилення від явки, свідка може бути доставлено до місця виклику в примусовому порядку співпрацівниками міліції.

  4. Поважними причинами неявки свідка для дачі показань можуть бути:

• Обставини непереборної сили (епідемія, військові дії, стихійне лихо і інші аналогічні обставини).
• Відсутність свідка за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожей тощо.
• Тяжка хвороба свідка або його перебування в установі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю, за умови неможливості тимчасово залишити цю установу.
• Смерть близьких родичів свідка, членів його родини або інших близьких осіб, серйозна загроза їх життю.
• Несвоєчасне отримання повістки про виклик.
• Затримання, перебування під вартою або відбуття покарання.
• Обмеження свободи переміщення внаслідок дії закону або судового рішення.
• Інші обставини, які об’єктивно роблять неможливим явку особи за викликом.
• Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України свідку надані наступні права та покладено наступні обов’язки:
• Свідок має право знати, у зв’язку з чим і по якому кримінальному провадженню його допитують. Це означає, що перед початком допиту свідку повинні пояснити його права і повідомити про фабулу правопорушення, яке стало причиною для допита.
• Під час дачі свідчень і проведення інших процесуальних дій свідок має право користуватись правовою допомогою адвоката. Це означає, що кожний свідок може попередньо консультуватись з адвокатом або вимагати присутність адвоката під час допиту. Якщо адвоката не допускають до свідка (що трапляється рідко), про це обов’язково слід вказати в протоколі допиту, а на питання слідчого можна не відповідати.
• Свідок має право відмовитись давати показання відносно себе, близьких родичів і членів своєї родини.
• Свідок має право давати свідчення рідною мовою, користуючись послугами перекладача, якому свідок довіряє.
• Якщо свідчення стосуються яких-небудь розрахунків або інших даних, які важко тримати в пам’яті, свідок при дачі показань має право користуватись нотатками і документами.
• Свідок має право на відшкодування видатків, пов’язаних з викликом для дачі показань. Це зумовлено, як правило, поїздками на далекі відстані до місця виклику.
• Після закінчення допиту свідок має право ознайомитись зі змістом протоколу і заявити клопотання про внесення в нього змін, доповнень і приміток, а також власноруч робити такі примітки і доповнення. Краще не ігнорувати дане право: свідку слід ретельно прочитати протокол допиту, а при наявності невідповідностей обов’язково внести зміни або примітки до протоколу. Для цього свідок може вписати ручкою за текстом протоколу свої примітки і поставити біля них підпис, або внести свої примітки в кінці протоколу, знову таки, підписавшись під ними.
• Свідок зобов’язаний давати правдиві свідчення. За дачу неправдивих показань свідок несе кримінальну відповідальність, про що перед початком допиту слідчий повинен повідомити свідка.

Кожному, кого викликали на допит в якості свідка, слід пам’ятати, що його ввічлива і доброзичлива поведінка напевно позитивно вплине на поведінку слідчого. І найголовніше – від показань свідка великою мірою залежить ДОЛЯ інших осіб, тому кожне слово свідка має бути вивіреним.

Адвокати юридичної фірми «Зільвер» готові допомогти Вам у кримінальних провадженнях як у статусі свідка, так і у статусі підозрюваного. 

Інші корисні юридичні консультації:

Строки притягнення до кримінальної відпповідальності, а також строків виконання обвинувального вироку 

Нічого не відбувається після відкриття кримінального провадження 

Строки давності досудового розслідування

Строки пред’явлення цивільного позову в кримінальній справі

Строки досудового розслідування

Як обрати адвоката?

Юридична фірма «Зільвер» в Facebook 

Юридична фірма «Зільвер» в Instagram 

The post Свідок у кримінальному провадженні first appeared on Zilver.