Щоб розібратися з арештом, а згодом і зняти його, необхідно дізнатися, хто і на яких підставах наклав арешт. Для цього необхідно отримати інформацію через відкриті реєстри:

1. Судовий реєстр «Стан розгляду справ»: у ньому потрібно ввести ПІБ та отримати інформацію про те, які судові справи були і є щодо відповідної особи.
2. Реєстр виконавчих проваджень: у ньому потрібно ввести ПІБ та отримати інформацію про те, які виконавчі провадження були відкриті та були закриті щодо відповідної особи.
3. Реєстр боржників: у ньому потрібно ввести ПІБ та отримати інформацію про те, чи внесена відповідна особа до реєстру боржників.
4. Реєстр прав на нерухоме майно (якщо арешт накладено на нерухомість): за плату отримати витяг по об’єкту, що цікавить, в якому будуть зазначені дата, підстави та суб’єкт накладення арешту.

Далі, якщо арешт накладено у межах виконавчого провадження, – необхідно домогтися закриття виконавчого провадження з одночасним зняттям арешту. Якщо виконавче провадження вже закрите, а арешт не знято, то необхідно вимагати від виконавця зняття арешту або звертатися до суду, якщо виконавець арешт не знімає. Контактні дані виконавця зазвичай є в деталях виконавчого провадження, опублікованого в Реєстрі виконавчих проваджень.

Якщо арешт накладено судом, – необхідно отримати рішення суду, яким накладено арешт (можна знайти у реєстрі судових рішень), і вже у рамках відповідної справи знімати арешт.

Якщо арешт накладено у межах кримінального провадження, – необхідно погодити з адвокатом перспективи зняття арешту до завершення досудового розслідування чи розгляду справи у суді. Якщо перспективи є, необхідно звертатися до суду з вимогами скасування арешту. Якщо перспектив немає, потрібно приймати рішення про доцільність участі в судовому процесі у кримінальній справі для контролю та поінформованості про розгляд справи, якщо стадія процесу дозволяє ще увійти у процес.

І звичайно ж, з усіх вищезгаданих питань можна звернутися до адвокатів, і вони за плату перевірять причини накладення арешту та проконсультують про можливі шляхи його зняття.

The post Арешт рахунку чи майна. Виконавче. Що робити? first appeared on Zilver.

Як показує судова практика, подібні постанови прикордонної служби успішно оскаржуються через відсутність провини і наявності крайньої

необхідності:

Рішення Краматорського суду 

Рішення Павлоградського суду 

Зразок позовної заяви:

ПОЗОВНА  ЗАЯВА

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

«__» _______________ 20__ року Я, Юрист Адвовокат Адвокатович, перетнув кордон з Російської Федерації до України через контрольний пункт пропуску Державного кордону “__________”.

Старшим інспектором прикордонної служби  ____________________________________________було винесено постанову про накладення на мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі _____ грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, за змістом якої «__» _______________ 20__ року Юрист Адвокат Адвокатович перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску Державного кордону “___________”, тим самим скоївши правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

 «__» _______________ 20__ року усі КПВВ з боку тимчасово окупованої території України не працювали, тому з  боку частини окупованих Донецької та Луганської областей перетин лінії розмежування був неможливий, оскільки окупаційною владою був заборонений виїзд всіх громадян. Оскільки я станом на «__» _______________ 20__ року, перебуваючи на окупованій території я не мав жодної можливості перетнути лінію розмежування, був змушений виїхати до Російської Федерації через непрацюючий з боку України контрольний пункт пропуску “_______________”, щоб потім потрапити на підконтрольну територію України через контрольний пункт пропуску Державного кордону “__________”.

Вважаю оскаржувану постанову незаконною, тому прошу її скасувати, зазначаю, що в моїх діях відсутня обов’язкова ознака складу адміністративного правопорушення – вина. Разом з тим, вважаю правопорушення вчинене у стані крайньої необхідності.

Зазначаючи на незаконності постанови, яка прийнята за відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, прошу суд вказану постанову скасувати.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. ст. 6,12 Закону України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, порядок в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій встановлюється відповідно до цього Закону.

В’їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо питання підсудності

Згідно ч. 2 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

Отже, при розгляді питання щодо визначення підсудності даної справи, варто виключну підсудність за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

На виконання п. 6 ст. 160 КАС України підтверджую, що досудовий порядок врегулювання спору мною не проводився.

На виконання п. 7 ст. 160 КАС України підтверджую, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви – не здійснювалися.

На виконання п. 11 ст. 160 КАС України підтверджую про те, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи –  cудовий збір 454 грн. (чотириста п’ятдесят чотири) гривні 00 копійок відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

З огляду на вищевикладене, та керуючись статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, –

П Р О Ш У :

Скасувати постанову №___________ від __.__.______ року, складену ________________________________ про притягнення мене, Юриста Адвоката Адвокатовича до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладеного штрафу в розмірі ________ гривень.

ДОДАТКИ*:

1. Оригінал постанови №_______ від __.__.______ року, складену ____________про притягнення Юриста Адвоката Адвокатовича до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
2. Копія паспорту.
3. Копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
4. Платіжний документ про сплату судового збору.  
5. Примірник позовної заяви з додатками для Відповідача.

*Оригінали додатків до позову зберігаються у Позивача за зареєстрованим місцем проживання

Юридична фірма «Зільвер» в Facebook

Юридична фірма «Зільвер» в Instagram 

The post Оскарження штрафів за перетин кордону з РФ first appeared on Zilver.

Цікаво, що те ж саме правило застосовується до додатків (ч .7 ст. 27 Закону) з 16 липня 2019 р.

Можливо також використання версій сайту і на інших мовах, однак за умови, що зміст на українському буде не меншим від версій іншими мовами.

Важливо розуміти, що 16 січня 2021 року – дата вступу в силу ст. 30 Закону, яка робить обов’язковим використання української мови в сфері обслуговування (тобто в роботі зі споживачами).

Таким чином, спілкування зі споживачами (в точці продажу, в чатах, по телефону, по імейл) має здійснюватися українською мовою з 16 січня 2021 р. Однак, сайти повинні обов’язково мати українську версію тільки з 16 липня 2021 року. І це правило стосується тільки українських компаній, які продають товари і послуги на території України.

За порушення положень Закону в перший раз застосовується попередження з приписом. За невиконання розпорядження накладається штраф в розмірі 1700-3400 грн., за повторне – 5100-6800 грн. (Ст. 188-53 КУпАП).

The post Чи потрібно перекладати сайти на українську мову? first appeared on Zilver.

Згідно з положеннями п. 61 Розділу 10 “Перехідні положення” ПКУ використання РРО / ПРРО є обов’язковим, якщо обсяг доходу ФОП протягом календарного року перевищує 1000000,00 грн. Дане правило мало вступити вступає в силу з 1 квітня 2021 року (з деякими винятками, які діють в період з 1 січня до 31 березня 2021 г.).

При читанні даного пункту і багатьох публікацій на цю тему складається враження, що всі ФОП, чий дохід досягає 1000000,00 грн., зобов’язані використовувати РРО / ПРРО. Однак це не так.

Порядок використання РРО / ПРРО встановлений Законом про РРО. І в ст. 9 названого закону вказані виключення, при яких використання РРО / ПРРО не є обов’язковим.

 Так, згідно з п. 12 ст. 9 Закону про РРО не є обов’язковим використання РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків «в місці отримання товарів / надання послуг» в безготівковій формі (і цю ж позицію підтримали територіальні управління податкової служби: https://ck.tax.gov.ua/media -ark / news-ark /430617 .html; https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/437853.html). Таким чином, закон пов’язує обов’язкове використання РРО не з фактом досягнення лімітів, а з фактом використання готівки в місці продажу. Іншими словами, якщо в місці продажу використовується готівкова форма розрахунків, то застосування РРО / ПРРО є обов’язковим. Оскільки, починаючи з 1 січня / квітня 2021 р. ФОП можуть не використовувати РРО / ПРРО саме в порядку п. 12 ст. 9 Закону про РРО, даним положенням законодавства і потрібно керуватися.

Тому, якщо ФОП отримував дохід тільки за безготівковою формою розрахунків, закон не зобов’язує використовувати РРО / ПРРО.

Також звертаємо увагу, що згідно прийнятому законопроекту термін вступу в дію норми про обов’язкове використання РРО/ПРРО перенесено на 1 січня 2021 р.

Для отримання юридичної консультації, захисту адвоката в судах з податкових та інших спорах Ви можете звернутися в юридичну фірму «Зільвер»: +380980027825 або імейл: info@zilver.com.ua.

The post ФОП і РРО в 2021 році для IT: безготівкові розрахунки first appeared on Zilver.

Зокрема, вносяться зміни в Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n643)
(Далі – «Закон про ЄСВ»):

“9-10. Тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX).  

Такі зміни в законодавстві звільняють від ЄСВ на вказаний період:

• 1) Всіх ФОП, які отримують дохід (визначені в абз. 1 п. 2 ч. 1 ст 7 Закону про ЄСВhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n643);

 
2) Всіх ФОП, які не отримують дохід (визначені в абз. 2 п. 2 ч. 1 ст 7 Закону про ЄСВhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n643);

Тобто друге речення п. 9-10 Закону(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX) «При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються»

змінює саме Закон про ЄСВ(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n643),
і не відноситься до першого пропозицією Закону №533-IX.

Тому, Законом

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX всі ФОП звільнені від сплати ЄСВ на період березень-квітень 2020 р.
Однак потрібно пам’ятати, що дане звільнення діє для випадків, коли ФОП самостійно не задекларував (не нарахував та не вніс до звіту) ЄСВ. Якщо ж ФОП внесе до звіту ЄСВ, то він / вона повинен /-на буде сплатити ЄСВ. Тому  здавайте звітність коректно.
З питань оподаткування, суперечок з контролюючими органами Ви можете звернутися до юристів юридичної компанії «Зільвер»: + 38 050 140 95 60, e-mail: info@zilver.com.ua.   

The post Чи потрібно ФОП сплачувати ЄСВ на період карантину-2020? first appeared on Zilver.

Вказаним Законом, з поміж іншого, було введено положення, які змінили порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для всіх ФОПів на період карантину.

Так, фізичних осіб-підприємців, в т.ч. які знаходяться на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), самозайнятих осіб і членів фермерських господарств на період з 01 березня по 31 квітня звільнили від нарахування та сплати ЄСВ за себе.

При цьому положення абзацу другого п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо нарахування та сплати мінімального ЄСВ у випадку нездійснення ФОП діяльності) в ці періоди для таких осіб не застосовуються.

Важливо пам’ятати, що нараховувати ЄСВ за даний період і відображати його в звітності про ЄСВ не можна, інакше ЄСВ доведеться сплатити.

Додатково передбачено й звільнення від відповідальності за несвоєчасне нарахування та/або сплату ЄСВ.

Законом визначено, що тимчасово штрафні санкції, не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом, до податкових органів.

Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Також установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Для всіх ФОП період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року (незалежно від факту сплати ЄСВ) включається до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

The post ЄСВ в період карантину: 2020 р. first appeared on Zilver.

до Договору оренди № ____ від «__»______20__ року

м. Київ                                                                                  «___» ______ 2020 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «________» (ЄДРПОУ _______) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендодавець), з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «_________» (ЄДРПОУ ________) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендар), з іншої сторони, що разом іменуються Сторони,

у зв’язку з впровадженням на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 з відповідними змінами, на усій території України карантину, керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,

п. 6 ст. 762 ЦК України,

Сторони уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди № ___ від «___»_____20___ року (далі – Додаткова угода) про наступне:

1. Доповнити Договір оренди № ___ від «___»_____20___року (далі – Договір) пунктами наступного змісту:

«п.____ З моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від орендної плати за користування майном (приміщенням).»

2. Орендодавець та Орендар дійшли взаємної згоди, що строк дії цієї Додаткової угоди встановлюється до завершення дії карантину на території України в передбаченому законом порядку.
3. Продовження компетентними органами строків дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), на відміну від встановлених на момент укладення цієї Додаткової угоди, не потребує внесення змін до Договору в частині строку дії цієї Додаткової угоди. В даному випадку строк дії цієї Додаткової угоди автоматично пролонгується необмежену кількість разів та діє до останнього дня дії карантину включно.
4. Всі інші умови Договору є не змінними та діють до закінчення строку його дії.
5. Дана Додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту (дати) її підписання Орендодавцем та Орендарем.
6. Дану Додаткову угоду складено українською мовою в двох примірниках для кожної із Сторін Договору, які мають однакову юридичну силу, і є невід’ємною частиною Договору.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ  СТОРІН

Для отримання юридичних консультацій (платно), оформлення договорів і інших документів,  юридичного супроводження підприємств, адвокатського захисту в судах Ви можете звернутись до юридичної фірми «Зільвер».

Інші консультації за даною тематикою: 

Що робити при перевірці Держпраці?

Зразок листа про зменшення орендної плати 

Зразок додаткової угоди про зменшення орендної плати

Лист-заява про звільнення від орендної плати  

Зразок протоколу загальних зборів учасників ТОВ  

Щорічні загальні збори ТОВ 

Юридичні послуги підприємствам 

Юридична компанія “Зільвер” в Facebook

Юридична компанія “Зільвер” в  Instagram

The post Зразок додаткової угоди про звільнення від орендної плати під час карантину first appeared on Zilver.

ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»

Місцезнахождення:_________________

Код ЄДРПОУ:_____________________

Вих. №______від «____»_________2020 р

«____»__________20__р. між нашими підприємствами укладений Договір оренди №___, за умовами якого Орендодавець передає Орендарю нерухоме майно (приміщення) у користування за плату на певний строк. Місцезнаходження орендованого приміщення, його площа, цільове призначення оренди та інші характеристики нерухомого майна, що орендується, визначаються п.___ договору. Строк оренди узгоджений у п. ___Договору, оренда діє до «___»________року.__

Відповідно до п. __ Договору орендна плата за користування  приміщенням складає _______ грн. на місяць.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким внесені зміни до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, в тому числі, Кодекс доповнено новим пунктом  наступного змісту:

З моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

Приписами ч. 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

На підставі викладеного,  пропонуємо

на період дії карантину внести зміни до Договору оренди № ___ від «__»_________20__ року щодо звільнення орендатора від сплати орендних платежів шляхом укладання Додаткової угоди до Договору.

Додаток: проект Додаткової угоди до Договору оренди № ___ від «__»_____20__року у двох екземплярах.

З повагою та з надією на довгострокову співпрацю,

директор ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»                                    ______________/А.А. Адвокат

Для отримання юридичних консультацій (платно), оформлення договорів і інших документів,  юридичного супроводження підприємств, адвокатського захисту в судах Ви можете звернутись до юридичної фірми «Зільвер».

Інші консультації за даною тематикою: 

Що робити при перевірці Держпраці?

Зразок листа про зменшення орендної плати 

Зразок додаткової угоди про зменшення орендної плати

Зразок додаткової угоди про звільнення від орендної плати 

Зразок протоколу загальних зборів учасників ТОВ  

Щорічні загальні збори ТОВ 

Юридичні послуги підприємствам 

Юридична компанія “Зільвер” в Facebook

Юридична компанія “Зільвер” в  Instagram

The post Лист-заява про звільнення від орендної плати під час карантину first appeared on Zilver.

ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА»

Місцезнахождення:_________________

Код ЄДРПОУ:_____________________

Вих. №______від «____»_________2020 р

«____»__________20__р. між нашими підприємствами укладений Договір оренди №___, за умовами якого Орендодавець передає Орендарю нерухоме майно (приміщення) у користування за плату на певний строк. Місцезнаходження орендованого приміщення, його площа, цільове призначення оренди та інші характеристики нерухомого майна, що орендується, визначаються п.___ договору. Строк оренди узгоджений у п. ___Договору, оренда діє до «___»________року.__

Відповідно до п. __ Договору орендна плата за користування  приміщенням складає _______ грн. на місяць.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 зі відповідними змінами та доповненнями, на території України встановлено карантин та введена низка обмежень та заборон.

Так, поряд з іншими заходами, заборонено:

• роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності та суб’єктів, визначених Постановою;

• регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім визначених перевезень.

Основним видом діяльності ТОВ «____» (Орендар) є послуги з надання харчування споживачам, який передбачає приймання відвідувачів. В орендованому на підставі Договору оренди № ___ від «__»______20__р. приміщенні розташований ресторан.

В результаті введених Кабінетом Міністрів України заборон орендатор не має об’єктивної можливості використовувати орендоване майно за його призначенням повною мірою. Працівники підприємства не мають можливості дістатися робочих місць з причин обмеження перевезень. Заклад не працює через обставини, за які орендар не відповідає – можливість користування приміщенням істотно зменшилася, змінилися умови господарювання в період карантину з причини введення заборон вести в сфері ресторанного господарства  та приймати відвідувачів.

Приписами ч. 4 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Відповідно до п. 2 ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об’єкта оренди.

Введення карантину та заборона здійснювати діяльність – є обставинами, які не залежать від орендаря, та за які він не відповідає.

На підставі викладеного,  пропонуємо на період дії карантину:

внести зміни до Договору оренди № ___ від «__»_________20__ року щодо зменшення розміру орендних платежів до рівня 50% орендної плати, передбаченої умовами Договору, шляхом укладання Додаткової угоди до нього.

Додаток: проект Додаткової угоди до Договору оренди № ___ від «__»_____20__року у двох екземплярах.

З повагою та з надією на довгострокову співпрацю,

директор ТОВ «Юридична фірма»                                       ______________/________________

Для отримання юридичних консультацій (платно), оформлення договорів і інших документів,  юридичного супроводження підприємств, адвокатського захисту в судах Ви можете звернутись до юридичної фірми «Зільвер».

Інші консультації за даною тематикою: 

Що робити при перевірці Держпраці?

Зразок додаткової угоди про зменшення орендної плати

Зразок додаткової угоди про звільнення від орендної плати 

Лист-заява про звільнення від орендної плати  

Зразок протоколу загальних зборів учасників ТОВ  

Щорічні загальні збори ТОВ 

Юридичні послуги підприємствам 

Юридична компанія “Зільвер” в Facebook

Юридична компанія “Зільвер” в  Instagram

The post Зразок листа про зменшення орендної плати first appeared on Zilver.

Якщо Ви домовились із своїми партнерами про зміну орендної пати, пропонуємо скористатись проектом додаткової угоди до договору оренди.

ДОДАТКОВА УГОДА № __

до Договору оренди № ____ від «__»______20__ року

м. Київ                                                               «___» ______ 2020 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «________» (ЄДРПОУ _______) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендодавець), з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «_________» (ЄДРПОУ ________) в особі директора _________, що діє на підставі Статуту, (далі – Орендар), з іншої сторони, що разом іменуються Сторони,

у зв’язку з впровадженням на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 з відповідними змінами, на усій території України карантину, ст. 286 ГК України, п. 4 ст. 762 ЦК України,

Сторони уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди № ___ від «___»_____20___ року (далі – Додаткова угода) про наступне:

1. Доповнити Договір оренди № ___ від «___»_____20___року (далі – Договір) пунктами щодо зменшення на період карантину орендних платежів наступного змісту:

«п.____ З моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року        № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю 50 % від встановленої Договором орендної плати за користування майном (приміщенням). За неповний місяць користування приміщенням орендна плата сплачуться пропорційно кількості днів користування.»

1. Орендодавець та Орендар дійшли взаємної згоди, що строк дії цієї Додаткової угоди встановлюється до завершення дії карантину на території України в передбаченому законом порядку.
2. Продовження компетентними органами строків дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), на відміну від встановлених на момент укладення цієї Додаткової угоди, не потребує внесення змін до Договору в частині строку дії цієї Додаткової угоди. В даному випадку строк дії цієї Додаткової угоди автоматично пролонгується необмежену кількість разів та діє до останнього дня дії карантину включно.
3. Всі інші умови Договору є не змінними та діють до закінчення строку його дії.
4. Дана Додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту (дати) її підписання Орендодавцем та Орендарем.
5. Дану Додаткову угоду складено українською мовою в двох примірниках для кожної із Сторін Договору, які мають однакову юридичну силу, і є невід’ємною частиною Договору.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ  СТОРІН

Якщо Вам необхідна допомога юриста у складанні договору рекомендуємо підготуватись згідно спеціально розробленого нашими юристами чеклісту.

Інші консультації за даною тематикою: 

Що робити при перевірці Держпраці?

Зразок листа про зменшення орендної плати 

Зразок додаткової угоди про звільнення від орендної плати 

Лист-заява про звільнення від орендної плати  

Зразок протоколу загальних зборів учасників ТОВ  

Щорічні загальні збори ТОВ 

Юридичні послуги підприємствам 

Зразок договору оренди

Зразок договору про надання посгул

Юридична компанія “Зільвер” в Facebook

Юридична компанія “Зільвер” в  Instagram

The post Зразок додаткової угоди про зменшення орендної плати first appeared on Zilver.